Wydawnictwo Medyczne Borgis
Czytelnia Medyczna » New Medicine » 1/2002 » Aналiз пiдготовки сiмейних лiкарiв в деяких кра╖нах свiту та проблеми впровадження сiмейно╖ медицини в Укра╖нi
- reklama -
Fitomed
kosmetyki zioЁowe
Ski Spa - serwis narciarski Warszawa
- reklama -
ZamСw prenumeratЙ czasopisma!
© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 3-9
Чопей ?.В.

Aналiз пiдготовки сiмейних лiкарiв в деяких кра╖нах свiту та проблеми впровадження сiмейно╖ медицини в Укра╖нi

Ужгородський нац?ональний ун?верситет, м.Ужгород
Summary
In the paper presented the various models of family medicine. There are done the conclusion about the adequate model for Ukraine in the transitive economic period.
Key words: new medicine, medicine, family medicine.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
Leki w intensywnej terapii,
Leki w intensywnej terapii 		Pierwsza pomoc i opieka domowa, Bass David, Baker Rod
Pierwsza pomoc i opieka domowa 		Prawo ratownicze, Skoczylas JСzef Jan
Prawo ratownicze
ВСТУП
У м?жнародн?й декларац?╖ охорони здоров´я, програм? ВООЗ „Здоров´я-21” проголошу╓ться, що „...покращення здоров´я ? добробуту людей – к?нцева мета соц?ального та економ?чного розвитку” (1). Зменшення соц?ально╖ ? економ?чно╖ нер?вност? м?ж державами, рег?онами, групами населення визнано стратег?чним напрямком збереження здоров´я (7, 8, 9, 11, 12). За масштабн?стю заход?в зрозум?ло, що лише сп?впраця та скоординована д?яльн?сть м?жнародних орган?зац?й, уряд?в кра╖н, нац?ональних служб охорони здоров´я можуть служити основою для вир?шення цих завдань (10, 12).
На сьогодн?шн?й день Укра╖на пережива╓ кризовий пер?од розвитку, ресурси кра╖ни вкрай виснажен?, тому особливо╖ актуальност? набува╓ виважен?сть р?шень, спрямованих на пол?пшення ситуац?╖ в кра╖н?, зокрема збереження здоров´я нац?╖ (1, 2, 3, 4, 5, 6).
МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ
Перший етап досл?дження включав у себе анал?з програм та тривалост? ?нтернатури (резидентури) в кап?тал?стичних та постсоц?ал?стичних кра╖нах, як? первинну медико-сан?тарну допомогу проводять за принципом с?мейно╖ медицини. На другому етап? досл?дження була проведена пор?вняльна характеристика моделей роботи с?мейних л?кар?в в таких кра╖нах як Угорщина, Бельг?я, США, Рос?я та Укра╖на. Для реал?зац?╖ задач досл?дження сп?роб?тники кафедри с?мейно╖ медицини факультету п?слядипломно╖ осв?ти проходили неодноразове тривале стажування в цих кра╖нах (Дебреценський та Будапештський ун?верситети Угорщини, Масачусетський та Портландський ун?верситети США та ?н). При вивченн? особливостей п?слядипломно╖ п?дготовки меж? досл?дження були розширен? ? проводилися за спец?альною нами розробленою анкетою. Опитування проводилося на м?жнародн?й зустр?ч? орган?зац?й – член?в М?жнародно╖ Федерац?╖ Асоц?ац?╖ Студент?в-Медик?в у Хорватському м?ст? Опат?я.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕННЯ ТА ?Х ОБГОВОРЕННЯ
У б?льшост? кра╖н п?слядипломна п?дготовка под?ля╓ться на наукову та профес?йну. Одночасно займатися профес?йною ? науковою кар´╓рою можна у таких кра╖нах як Н?меччина, Словен?я, Голланд?я, Швец?я, Мальта. Особливо така п?дготовка заохочу╓ться у Ф?нлянд?╖. З ?ншого боку лише частково це можливо у Браз?л?╖ ? не практику╓ться в Англ?╖. До кандидат?в на проходження п?слядипломно╖ п?дготовки ?снують певн? вимоги. Для наукового вдосконалення у таких кра╖нах як Чех?я, Голланд?я, Швец?я, Ф?нлянд?я необх?дно скласти вступний ?спит, зайнятися досл?дницькою д?яльн?стю, мати попередн? науков? роботи чи публ?кац?╖. На в?дм?ну в?д тако╖ системи у Англ?╖, щоб працювати над програмою „Doctor of mediсine”, попередньо необх?дно отримати згоду майбутнього наукового кер?вника (професора) в ц?й галуз?. Зарахування також залежить в╖д к?лькост? м?сць з даного фаху. У Н?меччин? ╖ Ф?нлянд?╖ важливу роль у процедур? в?дбору для навчання в асп?рантур? в?д?грають особист? якост? кандидата, персональн? в?дносини з кер?вником та результати конкурсу м?ж докторськими тезами. Ц?каво, що в?дб?р для профес?йно╖ спец?ал?зац?╖ проводиться кл?н?кою-роботодавцем та за службовим ?нтерв´ю. Процедура наймання регулю╓ться постановами М?н?стерства охорони здоров´я (Словак?я, Чех?я, Голланд?я, Ф?нлянд?я). У Н?меччин? в?дб?р кандидат?в проходить в?ч на в?ч ?з зав?дуючим в?дд?ленням обрано╖ кл?н?ки. Особлив?стю для Мальти ╓ те, що важливу роль в?д?грають результати ?спиту на звання „Doctor of mediсine”, а в Англ?╖ ц? ?спити платн?.
Щодо тривалост? п?слядипломно╖ п?дготовки за даними анкет, вона ╓ р?зною у р?зних кра╖нах, але всюди, без вийнятку, тривал?шою, н?ж на Укра╖н?.
П?слядипломна медична осв?та, окр?м Мальти, ?сну╓ у вс?х вищезгаданих рег?онах. Профес?йна ? наукова кар´╓ра – це дв? р?зн? реч?, але у б?льшост? систем вони можуть комб?нуватися. Чисто наукова п?слядипломна п?дготовка по строках коротша за профес?йну. Напружена ситуац?я на ринку прац? привела до ускладнення для п?слядипломного навчання ?ноземних випускник?в та посилила конкуренц?ю.
Профес?йне становлення с?мейного л?каря проходить загальн? ? спец?альн? етапи. Хоч, що стосу╓ться спец?ал?зац?╖ в с?мейн?й медицин?, то тут нема╓ ╓диного правила. ?сну╓ думка, що с?мейна медицина – це медицина без спец?ал?зац?╖, тобто загальна медицина. Деяк? досл?дники в област? с?мейно╖ медицини, зокрема, вважають ц? поняття синон?мами. Формування л?кар?в загально╖ практики в?дбува╓ться в?дпов?дно до 7-р?чного плану навчання без подальшого проходження ?нтернатури, у Бельг?╖, в той час як у США, Угорщин? та в б?льшост? ?нших кра╖н ?нтернатура трива╓ 2-3 роки.
Як в|домо, земська медицина виникла й усп?шно ?снувала в Рос?╖. Земський л?кар, на сучасний манер с?мейний л?кар – в ц?лому св?т? став основною ф?гурою охорони здоров´я – високопрофес?йний ?нтерн?ст: терапевт – пед?атр ?з глибоким генетико-?мунолог?чним п?дходом до проф?лактики ? л?кування, фах?вець, що волод?╓ великим обсягом знань р?зних дисципл?н.
Найб?льш прийнятною моделлю с?мейного л?каря перех?дного пер?оду в ц?й кра╖н? ╓ л?кар загально╖ практики (ЛЗП), що працю╓ в склад? акушерсько-терапевтично-пед?атричного комплексу скорочено АТПК. Ця структура вперше в Рос?╖ була введена до складу пол?кл?н?к у Самарськ?й област?.
П?дготовка л?кар?в загально╖ практики в Рос?╖- це багатоступ?нчаста, струнка ? досить складна система. Навчання передбача╓ к?лька етап?в. Кр?м вузу, ?нтернатури й ординатури це ще ? первинна спец?ал?зац?я, п?дготовка для роботи в АТПК. К?лька сл?в про те, що таке АТПК. При систем? загальнол?карсько╖ практики майбутн?й с?мейний л?кар працю╓ разом з акушером-г?некологом, терапевтом ? пед?атром. ? ус? разом надають медичну допомогу д?тям ? ж?нкам, п?дл?ткам ? старим. Саме життя змусило орган?затор?в охорони здоров´я впровадити под?бн? комплекси тобто сп?льну турботу про здоров´я пац?╓нта з обл?ком ус?х його особливостей – в?д генетичних до психолог?чних. На кафедр? с?мейно╖ медицини ун?верситету його готують для роботи з групово╖ практики, разом з акушером-г?некологом ? пед?атром. Основний блок дисципл?н – внутр?шн? хвороби. Кр?м традиц?йних розд?л?в внутр?шньо╖ медицини (пульмонолог?я, кард?олог?я, гастроентерология) в?н м?стить у соб? ендокринолог?ю, ?нфекц?йн? хвороби, фтиз?атр?ю, профес?йн? захворювання, елементи аллерголог?╖. В основу п?дготовки покладен? три принципи: ?ндив?дуальн?сть, ц?л?сн?сть ? ╓дн?сть викладання. Система п?дготовки л?каря загально╖ практики передбача╓ можливост? для профес?йного удосконалювання ? навчання викладач?в, створення п?дручник?в, пос?бник?в, пос?бник?в.
У досл?джуваних кап?тал?стичних кра╖нах конкуренц?я за хворого дуже велика. Майбутн? л?кар? на останньому курс? ун?верситету, якщо вони хочуть стати с?мейними л?карями, йдуть на практику до сво╖х колег ? так сказати, зондують рунт. ЯкYо повезе, ╖х можуть узяти на роботу, у кл?н?ку с?мейного л?каря, як стажист?в, а пот?м ? як р?вноправних колег.
Але дуже часто грош? вир?шують проблему конкуренц?╖, ? б?льш досв?дчен? л?кар? в?ддають сво╖м молодим колегам сво╖х пац?╓нт?в за визначену суму. ЯкYо утрима╓ш тих, кого придбав – добре, якщо н? – то починай спочатку.
Один знайомий угорський л?кар в?дверто з?знався, що якби в?н краще учився, то був би л?карем – фах?вцем. Для цього треба було б?льше часу проводити в л?карн?, ходити в науков? студентськ? кружки, ? т.д., а в?н ледарював, от ? довелося стати л?карем загально╖ практики.
Не т?льки в Угорщин?, але ? у Франц?╖, Бельг?╖ наприклад, в?дношення до с?мейних л?кар?в з боку колег-фах?вц?в трохи нешанобливе. На цьому рунт? в 1997 роц? по територ?╖ Франц?╖ пройшла хвиля страйк?в ?нтерн?в. Справа в т?м, що французький уряд установив порядок звертання пац?╓нт?в за медичною допомогою. В?дтепер пац?╓нт не ма╓ права звернутися по медичною допомогу до л?каря – фах?вця без попередньо╖ консультац?╖ в с?мейного л?каря. Тобто останн?й вир?шу╓, йти пац?╓нту в л?карню чи н?.
Досл?дженнями встановлено, що 90% вс?х пац?╓нт?в у р?зних кра╖нах св?ту починають ? зак?нчують л?кування на р?вн? л?каря загально╖ практики.
У р?зних кра╖нах св?ту серед ус?х л?кар?в к?льк?сть л?кар?в загально╖ практики (с?мейних л?кар?в) склада╓ в?д 54% у Франц?╖-до 15% в ?спан?╖. У США ?з 653 тис л?кар?в 39,2 % припада╓ на с?мейних л?кар?в, а вс? ?нш? ╓ л?карями-спец?ал?стами, на одного л?каря загально╖ практики припада╓ в?д 850 (Австрал?я) та 975 (?спан?я) мешканц?в до 2430 (Швец?я) ос?б. К?льк?сть годин роботи л?каря загально╖ практики (с?мейного л?каря) за тиждень колива╓ться в?д 25 у Франц?╖ до 57 годин в Япон?╖.
За к?льк?стю консультац?й за одну годину прийому найб?льш ?нтенсивно л?кар? загально╖ практики працюють в Япон?╖ – 5,7, а найменше Швец?╖, де мають 2,4 консультац?╖.
Медична (амбулаторна) картка – основний документ в робот? с?мейного л?каря в р?зних кра╖нах р?зна,але викону╓ сво╖ функц?╖, що нев?д´╓мно зв´язан? з основними принципами с?мейно╖ медицини. У вс?х кра╖нах, як? ми анал?зували, вона ╓:
– показником якост? роботи л?каря;
– юридичним документом.
В Угорщин?, на в?дм?ну в?д США, б?льш?сть с?мейних л?кар?в перейшли на комп”ютеризовану систему (спец?альна комп´ютерна програма, що представля╓ собою амбулаторну картку на дискет?; зам?ток на папер? л?кар узагал? не робить).
?ншим важливим документом, що л?кар випису╓ на прийом?, ╓ ф?скальний чек. Це щось начебто нашого листка непрацездатност?, т?льки його не треба закривати, чи продовжувати одержувати п?д розписку в пол?кл?н?ц?. Л|кАр? його одержують поштою в?д податково╖ ?нспекц?╖. Це схожий на блокнот документ з великою к?льк?стю аркуш?в на зворотн?й сторон?, який дещо нагаду╓ коп?рку: ориг?нал – для пац?╓нта, коп?я – для л?каря. У ньому л?кар указу╓ терм?н утрати працездатност? (у деяких випадках в?дразу до двох тижн?в, а можна ? на м?сяць) ? суму оплати за в?зит до л?каря.
У Бельг?╖ ?сну╓ три обов´язкових фонди страхування: за м?сцем роботи, в?йськовий ? християнський. У Бельг?╖ приватне страхування не поширене, на в?дм?ну в?д США, тому що бельг?йц? дов?ряють держав? б?льше, н?ж соб?.
Що стосу╓ться рецептури, то тут усе просто. Рецепти под?бн? ф?скальному чеку, тобто, пред´явивши рецепт хворий ма╓ право на знижки на визначен? л?ки, бланк рецепта адаптований до виписки його за допомогою принтера, тому що л?кар використову╓ ?нформатизировану медичну систему. Нав?ть наркотичн? речовини для л?кування наркоман?╖ виписують на звичайних бланках з ╓диним п?дписом ? печаткою л?куючого л?каря. Так? л?ки токсикомани одержують щодня в одн?й ? т?й же аптец?, як правило, у т?м же район?, де ? живуть. Документац?я для ре╓страц?╖ анал?з?в б?олог?чних речовин ма╓ типовий вид, де на одному бланку зазначен? вс?ляк? анал?зи, проведен? даною лаборатор?╓ю. Бланки ? контейнери (вакуумн? проб?рки, пластмасов? баночки для сеч? ? калу) приходять поштою з лаборатор?╖ безкоштовно. ЛАборатор?╖ в США та Бельг?╖ – це приватн? п?дпри╓мства, де незалежно в?д л?кувального закладу, працюють 10-15 чолов?к. В Угорщин? це, як правило, державн? районн? л?карн?.
Що стосу╓ться кл?н?ки с?мейних л?кар?в, де наш? сп?вроб?тники проходили стажування, як правило, вони були приватними ? находилися у власност? с?мейних л?кар?в – ╖х засновник?в, або перейшли ╖м у спадок. У м. Амгерст л?кар працював один з пом?чником ? секретарем, у м. Корвал?с – в кл?н?ц? було 8 с?мейних л?кар?в з штатом медсестер та медичних секретар?в з лаборатор?╓ю та рентген?вським каб?нетом.
У картотец? м. Варполото (Угорщина) 2000 медичних карт, прийом веде л?кар загально╖ практики – випускник медичного факультету Ужгородського нац?онального ун?верситету. Допомага╓ ╖м у цьому 1 медсестра та 1 медичний секретар.
Дек?лька момент?в про оплату прац?. Жодних касових апарат?в, пац?╓нт просто одержу╓ ф?скальний чек п?сля пред´явлення якого у сво╖й страхов?й орган?зац?╖ йому поверта╓ться 60% виплачено╖ суми. ЯкYо пац?╓нт приходить до л?каря, у Бельг?╖╖ в?н платить близько 120-150 бельг?йських франк?в, якщо л?кар виклика╓ться додому, то ця сума подвою╓ться. ?нша, так називана безгрошова система, ?сну╓ ц?лком завдяки страховц?. ЯкYо в арх?в? заре╓стровано 4000 пац?╓нт?в, то с?мейна кл?н?ка одержу╓ в?д системи страхування визначену суму на кожного пац?╓нта щор?чно, нав?ть якщо в?н ? не звертався по медичною допомогу.
В США система страхування надзвичайно складна ? р?зномн?тна. ?снують системи MEDICATE ? MEDICARE. В останн? роки оск?льки варт?сть медичних послуг на ринку сягнула певно╖ меж?, з´явилося щось ?нтегративне м?ж охороною здоров”я та страховою компан?╓ю,яке назива╓ться HMO. Д?ти, б?льш?сть пенс?онер?в обслуговуються за рахунок цих страхових пол?с?в,а громадяни працездатного в?ку повинн? придбати дуже дорогу страховку,яка ?нколи становить б?ля половини с?мейного доходу. Приблизно 13 млн (1996) американц?в не мали страхового пол?су. В залежност? в?д наяност? останнього ? йде медичне обслуговування с?мейним л?карем,але форма оплати безгот?вкова.
В Угорщин? в залежност? в?д в?ку конкретного жителя йому присвою╓ться певна к?льк?сть бал?в. Чим старший пац?╓нт, тим к?льк?сть бал?в б?льша,але вона не може бути б?льша трьох. За кожен бал с?мейному л?карю щом?сяця страхова компан?я перечисля╓ на його особистий рахунок 150 форинт?в (приблизно 55 цент?в). З ц?╓╖ суми л?кар утриму╓ медсестру, транспорт, свою зароб?тню плату. Кр?м цього розроблена система за прийнятих хворих,карточки яких не знаходяться у даного л?каря. Середня к?льк?сть амбулаторних карточок колива╓ться в?д 1000 до 2000. Ц?каво,що в м?ст? с?мейний л?кар не облугову╓ д?тей. Для б?льш – менш усп?шного с?мейного л?каря в Угорщин? потр?бно щом?сячно отримувати на рахунок 300-400 000 форинт?в (приблизно 1100-1200 долар?в США).
Отже, друга система запоб?га╓ безпосередн?й появ? грошей на прийом?. Безумовно, це великий плюс, що стосу╓ться медично╖ етики. Але виника╓ ?нша, не менш важлива проблема, коли л?кар може взагал? ц?лий р?к не працювати, але одержувати пристойну зарплату, - нема╓ матер?ального стимулу, як?сть л?карсько╖ роботи знижу╓ться. Загалом, дебати продовжуються ? р?шення цього питання ще попереду. Оск?льки-це питання ╓ основним для реформування первинно╖ медико-сан?тарно╖ ланки на ньому ми зупинимося трохи докладн?ше.
Взагал? ?сну╓ три форми оплати, в тому числ? с?мейним л?карям:
1. Ф?ксована зароб?тна плата використову╓ться в Укра╖н?, а також Рос?╖, Норвег?╖, та ?нших Скандинавських кра╖нах. Цей метод грунту╓ться на договор? м?ж джерелом ф?нансування та медичним прац?вником. Джерело ф?нансування виплачу╓ зароб?тну плату та допомоги (пенс?я, медичне страхування тощо), медичний прац?вник нада╓ послуги на почасов?й основ? (повний чи неповний робочий день) за ф?ксовану плату, причому оплата прац? не залежить в?д к?лькост? наданих послуг.
2. Метод оплати окремих вид?в послуг (гонорар за послуги). Зг?дно з цим методом кожна надана медична послуга ма╓ певну суму оплати.
3. Оплата, залежно в?д к?лькост? закр?плених за л?карем пац?╓нт?в (оплата на душу населення). В цьому випадку л?кар загально╖ практики (с?мейний л?кар) зобов´язу╓ться надавати медичн? послуги певн?й к?лькост? окремих ос?б чи с?мей, а джерело ф?нансування – щор?чно виплачувати певну суму за кожну особу чи с?м´ю (угорський вар?ант).
Плата надходить певному медичному прац?вников?, який несе в?дпов?дальн?сть за надання медичних послуг. Списки пац?╓нт?в, що закр?плен? за окремими л?карями, затверджуються джерелом ф?нансування.
Варт?сть медичного обслуговування одного пац?╓нта за цим методом оплати прац? визнача╓ться як в?дношення вартост? послуг, що надаються медичним прац?вником, до к?лькост? населення, закр?пленого за ним.
Цей метод оплати прац? також не ╓ досконалим. Переваги його в тому, що витрати на надання медично╖ допомоги можна передбачити, адм?н?стративн? витрати низьк?, варт?сть л?кування не залежить в?д вартост? медичних послуг, ╓ можлив?сть стимулювати зростання надання медичних послуг, п?двищення ефективност? прац? медичних прац?вник?в, а пац?╓нти через економ?чн? важел? за умов конкуренц?╖ можуть впливати на медичних прац?вник?в. Недол?ки методу: в?рог?дн?сть ризику для джерела ф?нансування в звязку з тим, що плата за пац?╓нта нада╓ться медичному прац?вников? ? тод?, коли пац?╓нт часто користу╓ться медичними послугами (наприклад, з хрон?чними захворюваннями), ? в тому випадку, коли людина, закр?плена за цим л?карем, не користу╓ться або р?дко користу╓ться медичними послугами; можлив?сть частого направлення пац?╓нт?в до л?кар?в-спец?ал?ст?в; зац?кавлен?сть л?кар?в у залученн? пац?╓нт?в з низькою в?рог?дн?стю розвитку захворювання, що зумовлю╓ можлив?сть нерац?онального розпод?лу пац?╓нт?в, ? вплива╓ на р?вень навантаження л?каря. Запровадження цього методу оплати прац? можливе за умов регулювання оплати прац? залежно в?д в?ку, стат? закр?плених пац?╓нт?в, контрактно╖ системи надання медичних послуг.
Отже, найоптимальн?шою для Укра╖ни могла б стати оплата прац? л?кар?в ПМСД залежно в?д к?лькост? закр?плених за л?карем пац?╓нт?в (оплата на душу населення). Цей метод ма╓ ц?лу низку переваг у пор?внянн? з попередн?ми в зв´язку з тим, що можна точно обчислити загальну суму виплат медичним прац?вникам ? передбачити ╖х у бюджет?. Спостер?га╓ться тенденц?я до сприяння ефективн?шому медичному обслуговуванню пац?╓нт?в, тому що ? л?кар, ? пац?╓нт зац?кавлен? в сво╖х в?дносинах, метод дозволя╓ забезпечити оплату прац? медичних прац?вник?в залежно в?д результат?в ? якост? надання медичних послуг.
╢ ? ?нш? п?дходи до формування зароб?тку с?мейного л?каря. Один з найпоширен?ших (досв?д Льв?всько╖ й ?вано-Франк?всько╖ областей) – с?мейний л?кар ма╓ колишн?й тарифний оклад плюс гонорари в?д населення.
Необх?дно в?дразу р?шуче сказати – цей п?дх?д нев?рний.
У Льв?вськ?й област? 60% опитаних висловили згоду доплачувати за медичну допомогу. У ?нших м?стах таких усього 4%, тому медикам н?чого будувати сво╖ плани в над?╖ на гонорари. Загалом, майбутн? с?мейн? л?кар?, знаючи реальне життя населення, це добре розум?ють.
Св?това практика сформувала три модел? д?яльност? л?каря загально╖ практики (с?мейного л?каря)
– ?ндив?дуальна практика (л?кар ? середн?й медичний персонал);
– групова практика (дек?лька л?кар?в загально╖ практики об´╓днано в групи, що дозволя╓ зекономити кошти, орган?зувати вза╓мозам?ну пом?ж собою, вести деяку спец?ал?зац?ю медично╖ практики);
– центри здоров´я (скандинавська модель – це амбулатор?я загально╖ практики, ?нод? з? стац?онаром для людей похилого в?ку).
В Укра╖н? ще у 20-х роках XX стол?ття в систем? первинно╖ медико-сан?тарно╖ допомоги головною д?йовою особою був д?льничний л?кар. П?зн?ше в первинну ланку вв?йшли „вузьк?” спец?ал?сти. ?, як результат, – зам?сть д?льничного л?каря в первинн?й ланц? з´явилися д?льничний терапевт та ?нш? л?кар?-спец?ал?сти, як? на сьогодн? виконують роботу, доступну практично будь-якому л?карю з належною п?дготовкою.
Нев?рно представляти с?мейного л?каря якимось ген?╓м медицини. Такого нема╓ в жодн?й кра╖н? св?ту. С?мейний л?кар – це не висококвал?ф?кований фах?вець, як це розрекламували за необережн?стю, а л?кар специф?чно╖ квал?ф?кац?╖. В?н повинний добре знати ? вм?ти л?кувати лише найпоширен?ш? захворювання з р?зних розд?л?в медицини. Наприклад, г?пертон?ю ? стенокард?ю з кард?олог?╖, цукровий д?абет з ендокринолог?╖, радикул?т з невролог?╖, спостер?гати чи нормально прот?ка╓ ваг?тн?сть з г?неколог?╖, варикозну хворобу вен ? фурункул з х?рург?╖ тощо.
Для того щоб с?мейн? л?кар? В Укра╖н? не були жертвою компан?╖╖,зам?ною вив?ски д?льничного терапевта, пед?атра на л?каря загально╖ практики на нашу думку необх?дно наступне:
1. Забезпечити повсюдний перех?д до орган?зац?╖ медично╖ допомоги населенню за принципом л?каря загально╖ практики.
2. Терм?ново розробити концепц?ю ?нтелектуал?зац?╖ само╖ системи с?мейних л?кар?в. Необх?дне ствердження ново╖ ?деолог?╖, центральною ланкою яко╖ ╓ уявлення про особист?сть с?мейного л?каря ? передових медичних технолог?й. Витрати на п?дготовку с?мейних л?кар?в варто розглядати як довгостроков? ?нвестиц?╖, а безперервне навчання повинне бути частиною процесу прац? ? нав?ть б?льш важливим, н?ж практичний досв?д, що (на жаль!) швидко застар?ва╓.
3. Розробити та впровадити стац?онарзам?сн? технолог?╖ л?кування (СЗТЛ). Необх?дно зам?нити примат л?карняно╖ системи надання допомоги на амбулаторно-пол?кл?н?чн? принципи охорони здоров´я. Не можна миритися з тим, щоб л?жко-день обходився платникам податк?в у десятки ? сотн? тисяч карбованц?в, з яких б?льш 70% витрачаються на готельн? ? комунальн? послуги. Потр?бна система донозолог?чного мон?торингу р?вн?в здоров´я – з? створенням необх?дно╖ ?нфраструктури для с?мейних л?кар?в.
Усв?домлення всього цього повинне стати основою для зм?цнення охорони здоров´я як одного з найважлив?ших показник?в.
4. Одним ?з основних принцип?в л?кар?в загально╖ практики повинен стати принцип збереження „здоров´я здорових” з введенням диспансеризац?╖ родин – с?мейна диспансеризац?я.
5. Терм?ново вводити оплату прац? с?мейному л?карю, залежно в?д к?лькост? закр?плених за ним пац?╓нт?в (оплата на душу населення) – угорський вар?ант, а для цього необх?дно:
6. Ввести систему обов”язкового медичного страхування.
7. Для кожного л?каря загально╖ практики в с?льськ?й м?сцевост? дозволити використувати власний транспорт з компенсац?╓ю пального та забезпечити його коштами на пейджерний, моб?льний чи сотовий зв´язок.
8. Зберегти пол?кл?н?ки з традиц?йним набором фах?вц?в в м?ст? на перех?дний пер?од. С?мейний л?кар зможе взяти на себе деяк? функц?╖ фах?вц?в т?льки тод?, коли перекона╓ пац?╓нт?в у сво╖й компетентност?, тобто, вибирати буде пац?╓нт.
9. Докор?нно зм?нити систему навчання с?мейних л?кар?в в ?нтернатур? з введенням самост?йно╖ практики в в?ддалених районах та ввести комплексний цикл н?чних чергувань. Докор?нно зм?нити програми переп?дготовки для пед?атр?в та терапевт?в. П?дготовку с?мейних л?кар?в проводити не т?льки на п?слядипломному, але й на додипломному етап?. Такий п?дх?д забезпечить краще осво╓ння практичних навичок, ум?ння надавати допомогу при нев?дкладних станах.
10. Спростити ведення с?мейним л?карем обл?ково-зв?тно╖ документац?╖. Доц?льно зберегти ╓диний документ – електронну медичну карту амбулаторного хворого, яка включатиме:
– журнал диспансерного спостереження за хворим;
– щоденник роботи л?каря;
– документац?я щодо ведення денних ? домашн?х стац?онар?в;
– паспорт д?льниц? амбулатор?╖;
– ?стор?ю розвитку дитини;
– журнал спостереження за ваг?тними;
– журнал ре╓страц?╖ л?карняних лист?в;
– журнал ре╓страц?╖ втрати с?мейно╖ працездатност?;
– журнал сан?тарно-осв?тньо╖ роботи;
– журнал виклик?в додому;
– журнал оперативних втручань;
– журнал лабораторних досл?джень;
– журнал функц?ональних досл?джень ? ЕКГ;
- журнал проведених ф?з?опроцедур;
– журнал профщеплення;
– журнал ман?пуляц?й.
Проблеми реформування амбулаторно-пол?кл?н?чно╖ допомоги населенню хвилюють усю медичну громадськ?сть. ? не дивно: на догосп?альному етап? починають ? зак?нчують л?кування майже 80% пац?╓нт?в, в?дпов?дно саме тут зосереджена значна частина медичних кадр?в.
Колись ми з задоволенням стверджували, що за числом л?кар?в та к?льк?стю л?жок на 10 тис. населення наша медицина перевищу╓ показники пров?дних кра╖н св?ту. При цьому мало звертали увагу на як?сть надання медично╖ допомоги, умови перебування хворих у стац?онарах ? пол?кл?н?ках ? т.д. Протягом багатьох рок?в ситуац?я складалася таким чином, що н? пол?кл?н?ки, н? стац?онари не припиняли р?ст захворюваност?, росло число ?нвал?д?в.
Але ефективн?сть охорони здоров´я залежить не т?льки ? не ст?льки в?д матер?альних витрат на галузь, ск?льки в?д орган?зац?╖ л?кувального процесу, якост? п?дготовки фах?вц?в. Адже в ?деал? хворобу прост?ше, та й дешевше попередити, н?ж л?кувати. Тому стало об´╓ктивною необх?дн?стю перенесення центра ваги охорони здоров´я на пол?кл?н?ку, безпосередню роботу з хворим ? його родиною.
Необх?дн?сть реструктуризац?╖ первинно╖ ланки заперечень не виклика╓. Однак весь цей складний ? багатогранний процес поки прив´язу╓ться до зам?ни д?льничного л?каря (терапевта, пед?атра) на ╓диного л?каря загально╖ практики (с?мейного л?каря). Доц?льн?сть под?бно╖ зам?ни обговорю╓ться вже к?лька рок?в.
В Укра╖н? вже ?сну╓ деяка нормативно-правова база л?каря загально╖ практики, видана сер?я наказ?в МОЗ Укра╖ни, впроваджена ?нтернатура тощо.
На наш погляд, у першу чергу необх?дно визначитися, який саме л?кар потр?бний для первинно╖ ланки. ╢диний с?мейний л?кар загально╖ практики? Безперечно. Такий л?кар необх?дний у першу чергу для невеликих населених пункт?в, де функц?онують д?льнична л?карня чи л?карська амбулатор?я.
В м?стах на перех?дному етап? можливо впровадити угорський або рос?йський вар?ант с?мейно╖ медицини.
Важко погодитися з деякими пропозиц?ями, що потр?бно створювати альтернативу пол?кл?н?ц? в особ? л?каря загально╖ практики. Адже на орган?зац?ю одного м?сця для роботи такого фах?вця знадобляться велик? кошти. Можна соб? уявити, як? додатков? витрати будуть потр?бн?, щоб число л?кар?в досягло б?льш-менш пом?тного р?вня в обслуговуванн? нав?ть частини населення.
?нша справа – конкуренц?я. Вона необх?дна як зас?б економ?чного впливу на як?сть д?яльност? л?кар?в пол?кл?н?ки, але цей механ?зм доц?льно використовувати для зм?цнення ? розвитку сформовано╖ системи первинно╖ допомоги, а не для ╖╖ руйнування. Як пролунало в одн?й публ?кац?╖, ╢вропа ? США йдуть до структури наших пол?кл?н?к ? там с?мейн? л?кар? об”╓днуються в"групов? практики” – сво╓р?дний прообраз наших пол?кл?н?к.
У нин?шн?х умовах ?нтереси збереження вже досягнутого вимагають украй ретельного ? дбайливого п?дходу до реформування охорони здоров´я, до того, що необх?дно робити ? як робити. Саме еволюц?йн?сть повинна стати гарантом збереження наявних позитивних характеристик ? ╖хньо╖ адаптац?╖ до нових соц?ально-економ?чних умов.
Сформована в Укра╖н? ситуац?я вимага╓, щоб у майбутньому стратег?чним пр?оритетом державно╖ пол?тики стало скорочення захворювань, поширення яких несе головну погрозу здоров´ю громадян ? нац?онально╖ безпеки. Це захворювання, що дають висок? показники смертност? й ?нвал?дност?, особливо серед людей працездатного в?ку: серцево-судинна патолог?я, травми, отру╓ння ? нещасн? випадки, новоутворення, а також захворювання, що являютьь особливу загрозу для здоров´я нац?╖ в ц?лому (наркоман?я, туберкульоз, В?Л/СН?Д). В реал?зац?╖╖ цього основне навантаження буде на л?кар?в загально╖ практики.
Св?товий досв?д у ц?й проблем? св?дчить про те, що США щор?чно витрачають на охорону здоров´я 14% в?д валового нац?онального продукту або 2867 долар?в на одного мешканця кра╖ни. ? при таких великих витратах США займають 19-е м?сце щодо смертност? немовлят ? таке ж м?сце щодо оч?кувано╖ тривалост? життя.
Уряд Канади вид?ля╓ на охорону здоров´я на 30% менше кошт?в, н?ж США, зате за смертн?стю немовлят показники там кращ?.
Н?меччина ? Франц?я витрачають на потреби галуз? майже вдв?ч? менше кошт?в, н?ж США, а в рейтингу смертност? немовлят пос?дають, в?дпов?дно, 7 ? 8 м?сця.
Набагато кращими ц? показники ╓ в Япон?╖, де витрати держави на охорону здоров´я становлять 44%, пор?вняно з витратами США, але смертн?сть немовлят та тривал?сть життя сягають перших рангових м?сць у св?т?.
ВИСНОВКИ
Наведен? дан? св?дчать про те, що не все залежить в?д р?вня ф?нансування, багато чого ╓ пох?дним в?д орган?зац?╖ та управл?ння медичною допомогою. Усп?х у здоров´╖ населення мають т? кра╖ни, де акцент у медичному забезпеченн? зроблено на первинну ланку медичного забезпечення. У перех?дний пер?од до ринково╖ економ?ки оптимальним вар?антом для Укра╖ни була б, на нашу думку, угорська або рос?йська модель с?мейно╖ медицини. Таким чином, повинна в?дбутися не т?льки в?дпов?дна реформа базового навчання в п?дготовц? л?каря загально╖ практики, але ?, що головне, необх?дна радикальна зм?на умов оплати прац? прац?вник?в первинно╖ ланки. Оплата л?каря загально╖ практики покликана бути на порядок вище оплати „вузьких” чи „?нструментальних” фах?вц?в, причому з обл?ком не т?льки його л?кувально╖, але ? проф?лактично╖ д?яльност?. Здоров´я – показник нац?онального престижу, що стаб?л?зу╓ фактор дов?ри до вс?х галузей влади, орган?в управл?ння ? пол?тико-економ?чно╖ систем? в ц?лому. Здоров´я – необх?дна умова високого трудового потенц?алу, показник р?вня культури, найб?льш важливий критер?й роботи с?мейного л?каря.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
Medycyna zagro©eЯ i urazСw radiacyjnych,
Medycyna zagro©eЯ i urazСw radiacyjnych 		Pierwsza pomoc, Czapiewska Brygida
Pierwsza pomoc 		Pierwsza pomoc, Czapiewska Brygida
Pierwsza pomoc
Pi╤miennictwo
1. Здоровье-21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВООЗ. – Копенгаген: Европейское региональное бюро ВООЗ, 1999. -305с. 2. Москаленко В.Ф. Стратег?я розвитку охорони здоров´я Укра╖ни до 2010 року´// Поглиблення ринкових реформ та стратег?я економ?чного розвитку Укра╖ни до 2010 року: Матер?али наук. конф– К.: Укр?НТЕ?,1999. – Т. 2.,-ч.??.-С.42-43. 3. Основи законодавства Укра╖ни про охорону здоров´я // В?дом. Верховно╖ РАдИ Укра╖ни.- 1993. – No4.- С.26-30. 4. Очередько О. М. Умови життя та стан захворюваност? с?льських с?мей Укра╖ни, сценарн? модел? збереження ╖х здоров´я. – В?нниця: УН?ВЕРСУМ-В?нниця, 1998. – 310 с. 5. Охорона здоров´я в Укра╖н?: проблеми та перспективи // За ред.проф.В.М,Пономаренка.-Терноп?ль:Укрмедкнига, 1999.-310 с. 6. Про основн? напрямки розвитку трудового потенц?алу в Укра╖н? на пер?од до 2010 року: Указ Президента Укра╖ни // Урядовий кур´╓р. – 19 серпня 1999 р. 7. Пономаренко В.М., Ц?боровський О.М Польченко В.?. Концепц?я реформування первинно╖ медико-сан?тарно╖ допомоги // В?сн.соц.г?г?╓ни та орган?зац?╖ охорони здоров´я Укра╖ни.- 1999.-No1.-С.67-73. 8. Статистичний огляд основних показник?в здоров´я населення Укра╖ни та ресурс?в охорони здоров´я за 1993-1997 роки. – Ки╖в: АСТА Медика Укра╖на, 1998. – 304 с. 9. Ц?боровський О.М. Рекомендац?╖ щодо норматив?в навантаження й оплати прац? л?кар?в загально╖ практики (с?мейних л?кар?в).-Житомир:Б.в., 1999.-С.75. 10. Черкаська ╢., Величко Н, Трудоактивн?сть с?льського населення та ╖╖ зв´язок ?з р?внем здоров´я // Укра╖на: аспекти прац?. – 1997. – No 6. – С. 32-35.11. 11. Copenhagen Declaration and Programm of Action. World.Summit for Social Development (New York, 6-12 March 1995),-New York- United Nations. 1995. -212 p. 11. Coiffm for Europe´´s Tomorrow: health and the environment in the WHO European region WHO European Center for Environment and Health. – Sgarf iss.Verl., 1995- – 5;-17 p. 16 The World Health Report 1995 Priding the gaps, P-41. – New York. WHO, 1995.-80 p.
New Medicine 1/2002
Strona internetowa czasopisma New Medicine
PowrСt na gСrЙ strony

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002:

- reklama -
Strona gЁСwna | Reklama | Kontakt
Wszelkie prawa zastrze©one © 1990-2012 Wydawnictwo Medyczne Borgis Sp. z o.o.