Wydawnictwo Medyczne Borgis
Czytelnia Medyczna » New Medicine » 1/2002 » Контроль за ефективн?стю тривало╖ антиг?пертензивно╖ терап?╖ еналаприлом в практичн?й робот? с?мейного л?каря
- reklama -
UsЁugi na jak najwy©ym poziomie - serwis narciarski Warszawa
- reklama -
© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 13-15
Нейко ╢.М., Оринчак М.А., Середюк Н.М., Горбань ╢.М., Вакалюк ?.П., Александрук Д.П., Яцишин Р.?., В?рстюк Н.Г., Середюк В.Н., Глушко Н.Л., Артеменко Н.Р., Л|брик О.Я., Черкашина О.╢.

Контроль за ефективн?стю тривало╖ антиг?пертензивно╖ терап?╖ еналаприлом в практичн?й робот? с?мейного л?каря

?вано-Франк?вська державна медична академ?я, м.
?вано-Франк?вськ ?нститут геронтолог?╖ АМН Укра╖ни, м.Ки╖в
Summary
137 patients in the middle and older age with arterial hypertension (AH) of the П and Ш stage were observed. The spreading of AH in different regions of Precarpathia in dependance from climatical – geografical and socioeconomical conditions was studied. It was stated that the indexes of the daily monitoring of blood preassure are informational prognostical criterial of AH running and also are the criteria of the effectivness of the antihypertensive therapy. The effectiveness of the long time use of the angiotensin-converting enzyme inhibitor of enalapri in different age groups of the patients was proved. The study of psychological condition of the patient with the help of the questioneer may serve as the criteria of valuing the effectiveness of healing and social rehabilitation of the AH patients. The recommendation for the family doctors concerning healing and the prevention of the complicates of the AH on the base of the researth results were worked out.
ВСТУП
Не дивлячись на усп?хи в л?куванн? ? проф?лактиц? артер?альна г?пертенз?я (АГ) залиша╓ться найб?льш поширеним серцево-судинним захворюванням. За даними ВООЗ частота АГ у дорослого населення сяга╓ 15-25% (1). В Укра╖н? захворюван?сть на АГ у 2000 роц? досягла 82,9%, п?д диспансерним спостереженням знаходиться 66,2% хворих. По ?вано-Франк?вськ?й област? поширен?сть АГ склада╓ 16084,5 випадк?в на 100 тисяч населення (2).
З цих позиц?й в 1999 Президентом Укра╖ни була затверджена Програма проф?лактики ? л?кування артер?ально╖ г?пертенз?╖ в Укра╖н?. Метою ц?╓╖ програми ╓ зниження захворюваност? населення на АГ, ?шем?чну хворобу серця (?ХС), судинн? ураження мозку, смертност? в?д ускладнень АГ, п?двищення тривалост? ? якост? життя хворих на серцево-судинн? захворювання (3).
Отже, актуальн?сть проблеми АГ зумовлю╓ необх?дн?сть поглибленого вивчення кл?н?ко-патогенетичних особливостей АГ та розробки ?нформативних прогностичних критер?╖в, а також терапевтичних технолог?й з використанням засоб?в в?тчизняно╖ фармацевтично╖ промисловост? в аспект? практично╖ д?яльност? д?льничих ? с?мейних л?кар?в.
МЕТА ДОСЛIДЖЕННЯ
НА основ? вивчення кл?н?ко-патогенетичних особливостей переб?гу АГ розробити ?нформативн? прогностичн? критер?╖ АГ ? контролю за ефективн?стю тривало╖ антиг?пертензивно╖ терап?╖ ?нг?б?тором АПФ еналаприлом в практичн?й робот? д?льничого ? с?мейного л?каря.
МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ
Об´╓ктом досл?дження були 137 хворих на АГ ??-??? стад?╖ (91 – ж?нки, 46 – чолов?ки), середн?й в?к (63,9 ± 7,4) роки. У обстежених хворих вивчали кл?н?чну ефективн?сть застосування еналаприлу малеата в?тчизняного виробництва (еналаприл, завод „Здоров´я”, м.Харк?в) в доз? 10-40 мг/добу.
Окр?м того проведено анкетування 1252 хворих на АГ, проживаючих в р?зних кл?мато-географ?чних зонах ?вано-Франк?всько╖ област? та м. ?вано-Франк?вську з використанням двох анкет: „Анкета з виявлення, проф?лактики ? прогнозування артер?ально╖ г?пертенз?╖”; „Шкала визначення госп?тально╖ тривоги та депрес?╖”.
У обстежених хворих проводили загальнокл?н?чне обстеження та добовий мон?торинг артер?ального тиску (ДМАТ) за допомогою апарат?в EBPM („Innomed”, Угор.) та ABPM-02 („Meditech”, Угор.) з використанням комп´ютерних програм INNOBASE - 1,2 ? ABPMBASE - 1,32.
Статистичну обробку результат?в досл?дження проводили за допомогою пакету комп´ютерних програм Statistica for Windows („Stat Soft”, США).
Обстеження хворих проводили на початку досл?дження та через 1 р?к л?кування ?з застосуванням еналаприлу.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕННЯ ТА ?Х ОБГОВОРЕННЯ
Для реал?зац?╖ „Програми ...” п?д загальним кер?вництвом академ?ка АМН Укра╖ни ╢.М.Нейка на баз? ?вано-Франк?всько╖ державно╖ медично╖ академ?╖ було орган?зовано чотири центри ДМАТ з метою визначення добового проф?лю АТ ? рац?онального п?дбору антиг?пертензивно╖ терап?╖. Також в практику роботи пол?кл?н?к та кард?олог?чних, терапевтичних стац?онар?в м?ста ? област? впроваджено анкетування хворих на АГ з використанням двох анкет: „Анкета з виявлення, проф?лактики ? прогнозування артер?ально╖ г?пертенз?╖”, „Шкала визначення госп?тально╖ тривоги та депрес?╖”. Остання анкета розроблена ?рландським центром по реаб?л?тац?╖ кард?олог?чних хворих ? нами була адаптована для визначення якост? життя ? реаб?л?тац?╖ хворих.
П?сля проведеного анкетування виявлена р?зна поширен?сть АГ в залежност? в?д географ?чних зон Прикарпаття – найб?льш поширена АГ у г?рських районах. Пост?йне психоемоц?йне напруження виявлено у 62% випадках та/або депрес?я – у 25% випадках. Систематично л?кувались амбулаторно ? пер?одично стац?онарно лише 11,5% хворих, тод? як систематично не л?кувались – 68,5% хворих, взагал? не л?кувались – 20% хворих на АГ. Для л?кування АГ використовуються найдешевш? доступн? широким верствам населення медикаментозн? засоби. Зокрема, анал?з л?кувально╖ тактики при г?пертензивних кризах на амбулаторному етап? виявив, що найб?льш поширеними засобами самодопомоги серед обстежених хворих ╓: клофел?н (41%), адельфан (22%), каптоприл (16%), кор?нфар (10%), фуросем?д (8%) ? нав?ть цитрамон (3%).
Отже, в робот? д?льничих ? с?мейних л?кар?в необх?дно планувати проведення анкетування хворих для визначення потреби ? специф?кац?╖ л?к?в, емоц?йного фону та пол?пшити сан?тарно-осв?тню роботу серед населення щодо сучасних технолог?й л?кування АГ ? самодопомоги при г?пертензивних кризах.
При анал?з? показник?в ДМАТ через 1 р?к л?кування еналаприлом в ц?лому по груп? виявлено зниження середньодобового систол?чного АТ (САТ) на (19,36 ± 3,75)% (р <0,05), д?астол?чного АТ (ДАТ) - на (17,04 ± 2,98)% (р <0,05), пор?вняно ?з вих?дними значеннями. Поряд ?з зниженням АТ в?дм?чалось зменшення середньодобових показник?в п?двищено╖ вар?абельност? САТ на (16,20 ± 3,09)% (р <0,05) та ДАТ – на (14,68 ± 2,52)% (р <0,05); показник?в „навантаження тиском”: ?ндексу часу САТ на (25,19 ± 4,87)% (р <0,05) та ДАТ – на (21,16 ± 2,84)% (р <0,05); показник?в приросту САТ зранку на (28,17 ± 4,85)% (р <0,05) та ДАТ – на (31,68 ± 3,96)% (р <0,05); показник?в швидкост? приросту САТ зранку на (23,57 ± 4,10)% (р <0,05) та ДАТ – на (20,32 ± 3,19)% (р <0,05). Добра антиг?пертензивна ефективн?сть (середньодобовий АТ <130/80 мм.рт.ст.) через 1 р?к терап?╖ еналаприлом спостер?галась у 99 (72,3%) хворих. Характерним було не т?льки зниження середньоденних значень АТ, але й зменшення н?чно╖ г?пертенз?╖, формування у б?льшост? хворих нормального двофазного проф?лю АТ. Так, якщо до л?кування з нормальним двофазним проф?лем АТ „Dipper” було всього 30 (21,9%) хворих, то через 1 р?к л?кування к?льк?сть ╖х зросла до 83 (60,9%) ос?б. Позитивна динам?ка проф?л?в АТ була зумовлена зменшенням в?дсотк?в хворих з несприятливими вар?антами проф?лю АТ „Non-dipper” та „Night-peaker”(3).
Також встановлено, що у хворих з вар?антами проф?лю АТ „Non-dipper” ?, особливо, „Night-peaker” спостер?галась б?льша к?льк?сть кард?альних та цереброваскулярних ускладнень АГ (?нфаркт м?окарда, ?шем?чний ?нсульт, транзиторна ?шем?чна атака) – в?дпов?дно у 36 (26,3%) ? 28 (20,4%) випадках, пор?вняно ?з 12 (8,7%) випадками у хворих з нормальним проф?лем АТ „Dipper” (p <0,01), що в?дпов?да╓ л?тературним даним (5).
Отже, ?нг?б?тори АПФ групи еналаприлу при тривалому (упродовж 1 року) застосуванн? виявляють добрий ? стаб?льний антиг?пертензивний ефект, зменшують п?двищену вар?абельн?сть АТ, показники „навантаження тиском” та сприяють в?дновленню нормального двофазного проф?лю АТ за вар?антом „Dipper” (4, 5).
ВИСНОВКИ
1. Для реал?зац?╖ „Програми ...” на р?вн? д?льничих ? с?мейних л?кар?в необх?дно:
1.1. проводити еп?дем?олог?чне досл?дження з метою з´ясування рег?ональних особливостей ? чинник?в розвитку АГ та подальшого анал?зу показник?в здоров´я населення даного рег?ону;
1.2. визначати потребу та специф?кац?ю л?к?в для хворих на АГ р?зного в?ку за допомогою анкетування, вивчати психолог?чний стан хворого за допомогою спец?ального запитальника;
1.3. проводити широке впровадження в практичну охорону здоров´я методу добового мон?торування АТ ? навчання д?льничих, с?мейних л?кар?в нов?тн?х технолог?й л?кування АГ;
1.4. пол?пшити сан?тарно-осв?тню роботу серед населення щодо сучасних технолог?й л?кування АГ ? самодопомоги при г?пертензивних кризах.
2. Тривала (упродовж 1 року) антиг?пертензивна терап?я ?нг?б?тором АПФ еналаприлом приводить до ст?йкого зниження середньодобових значень АТ, нормал?зац?╖ добового проф?лю АТ, зменшення п?двищено╖ вар?абельн?стост? денного ? н?чного АТ, показник?в „навантаження тиском”, приросту та швидкост? приросту АТ зранку у 72,3% хворих на АГ, що дозволя╓ рекомендувати д?льничим ? с?мейним л?карям саме таку технолог?ю л?кування АГ.
3. Показники добового мон?торування АТ ╓ ?нформативними прогностичними критер?ями переб?гу АГ та контролю за ефективн?стю тривало╖ антиг?пертензивно╖ терап?╖ ?нг?б?тором АПФ еналаприлом.
4. Д?льничим, с?мейним л?карям доц?льно формувати диспансерн? групи високого ризику розвитку кард?альних ? цереброваскулярних ускладень АГ з урахуванням вар?анту проф?лю АТ: даний ризик менший при проф?л? АТ „Dipper” ? значно б?льший при проф?лях АТ „Non-dipper” та „Night-peaker”.
Pi╤miennictwo
1. Levy D., Larson M.G., Vasan R.S. et al. The progression from hypertension to congestive heart failure // J.A.M.A.- 1996.- Vol. 275.- P. 1557-1562.2. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Медико-соц?альн? аспекти артер?ально╖ г?пертенз?╖ та ?шем?чно╖ хвороби серця в Укра╖н? особливост? // Матер. об´╓д. плен. правл. Укр. наук. тов. кард?ол. та Асоц. л?к.-?нтерн?ст.: „Нов? напрямки проф?лактики ? л?кування ?шем?чно╖ хвороби серця та артер?ально╖ г?пертенз?╖”: Тез. доп.- К.: Мор?он, 2001.- С.17No22. 3. Нейко ╢.М., Оринчак М.А., Середюк В.Н. Добове мон?торування артер?ального тиску в оц?нц? антиг?пертензивно╖ д?╖ каптоприлу ? берл?прилу / Матер?али Х?V з´╖зду терапевт?в Укр?╖ни. – 1998. – С.207-208. 4. См?рнова ?.П., Св?щенко ╢.П., Горбась ?.М. Проблема артер?ально╖ г?пертенз?╖ в Укра╖н?: Нац?ональна програма проф?лактики ? л?кування // Кл?н?чна фармаколог?я, ф?з?олог?я, б?ох?м?я. Актуальн? питання д?агностики та л?кування артер?ально╖ г?пертенз?╖ (за ред. проф. Нетяженко В.З.).- 1997.- No2.- С.70-79. 5. Свищенко ╢.П., Коваленко В.М. Артериальна г?пертенз?я. Практичний пос?бник / П?д. ред. проф. Коваленка В.М.- К.: Мор?он, 2001.- 328 с. 6. Середюк Н.М., Вакалюк ?.П., Барила Г.Г. Нов? аспекти фармакодинам?ки ?нг?б?тора анг?отензинперетворюючого фермента групи малеата – препарата Едн?т // Гал. л?к. в?сник.- 1996.- Том 3, Число1.- С. 7-12.
New Medicine 1/2002
Strona internetowa czasopisma New Medicine

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002:

- reklama -