Wydawnictwo Medyczne Borgis
Czytelnia Medyczna » New Medicine » 1/2002 » Роль с?мейно╖ медицини в оптим?зац?╖ роботи по проф?лактиц? гострих порушень мозкового кровооб?гу
- reklama -
Fitomed
kosmetyki zioЁowe
Profesjonalny, stricte rЙczny serwis narciarski Warszawa
- reklama -
ZamСw prenumeratЙ czasopisma!
© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 21-23
Пулик О.Р., Чопей ?.В., Пулик Р.О.

Роль с?мейно╖ медицини в оптим?зац?╖ роботи по проф?лактиц? гострих порушень мозкового кровооб?гу

Ужгородський нац?ональний ун?верситет, м. Ужгород
Summary
In the article the various models of optimization of prevention of acute cerebral circulatory disturbances are presented. The significant role of the „patient´s diary” has been shown.
Key words: patiet´s diary, new medicine, medicine, family medicine.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
B╠d╪my bezpieczni Przysposobienie obronne PodrЙcznik czЙ╤Ф 2, Borowiecki MieczysЁaw, Pytasz Zbigniew, RygaЁa Edward
B╠d╪my bezpieczni Przysposobienie obronne PodrЙcznik czЙ╤Ф 2 		Edukacja dla bezpieczeЯstwa. Zeszyt cwiczeЯ dla gimnazjum, Lauk Jolanta, PrzybyЁ Anna
Edukacja dla bezpieczeЯstwa. Zeszyt cwiczeЯ dla gimnazjum 		Ostre stany zagro©enia ©ycia w chorobach wewnЙtrznych,
Ostre stany zagro©enia ©ycia w chorobach wewnЙtrznych
На Укра╖н? як ? в багатьох розвинутих кра╖нах св?ту, збер?га╓ться загальносв?това тенденц?я до росту частоти захворювань системи кровооб?гу (2, 3, 6). Значне м?сце серед них займають цереброваскулярн? захворювання (ЦВЗ). Серед багатьох причин под?бного зросту, значне м?сце в?дводиться як особливостям сучасного життя (високий темп, значне психоемоц?йне перенапруження, зниження ф?зично╖ активност?) так ? загальному постар?нню населення. У л?тн?х пац?╓нт?в част?ше д?агностуються атеросклеротичн? зм?ни з? сторони судин (АС), артер?альна г?пертенз?я (АГ), цукровий д?абет (ЦД) та ?нш? судинн? захворювання. В старшому в?ц? спостер?га╓ться ? р?зке п?двищення захворюваност? на гостре порушення мозкового кровооб?гу (ГПМК), як? в свою чергу призводять до грубо╖ ?нвал?дизац?╖ та в?дзначаються високим р?внем смертност? (3). Досл?дження останн?х рок?в проведен? на Укра╖н? ? у нас на Закарпатт? в?дм?тили тенденц?ю до „помолод?ння” хворих з ГПМК.
Досягнення св?тово╖ медицини в л?куванн? хворих з ГПМК св?дчать про значн? усп?хи, але через незворотн? зм?ни з? сторони головного мозку, що розвиваються в перш? 5-6 годин хвороби, хворому з ГПМК не завжди вда╓ться вчасно надати в?дпов?дну квал?ф?ковану медичну допомогу. Спираючись на ц? спостереження, св?товий досв?д стверджу╓, що в боротьб? з ГПМК акцент потр?бно ставити не лише на вдосконален? терапевтичних заход?в, а в значн?й м?р? на проф?лактичн? заходи (2, 3). Дан? статистичних досл?джень, проведених в США показали, що лише зниження артер?ального тиску на 5,6 мм рт.ст знижу╓ ризик виникнення ГПМК на 42%. Л|тературн? дан? з кра╖н де под?бн? проф?лактичн? заходи проводилися виключно за допомогою достатнього ф?нансування, переконують в ╖х неспроможност?, ? стверджують, що лише п?двищення ефективност? роботи первинно╖ ланки медико-сан?тарно╖ допомоги можуть принести в?дчутн? результати (2, 5). Враховуючи той факт, що в б?льшост? кра╖н св?ту 90% хворих зверта╓ться до л?каря загально╖ практики (с?мейного л?каря), головний акцент в проф?лактиц? ГПМК повинен ставитися на них (1).
Не секрет, що престижн?сть здоров´я у нас на Укра╖н? не висока. У б?льшост? людей в?дсутн╓ самоусв?домлення ц?нност? здоров´я, як фактора житт╓вого усп?ху. В цих умовах с?мейний л?кар повинен бути певен св?домост? того, що кожен його контакт з пац?╓нтом – це вийняткова нагода переконати останнього в тому, що лише самооздоровлення та самовдосконалення ╓ реальним шляхом до здоров´я. Акцент повинен ставитися на вихованн? як у пац?╓нт?в так ? у член?в ╖х с?мей самов?дпов?дальност?. Eмоц?йне сприйняття хворими реал?й сво╓╖ хвороби на р?зних етапах ╓ в?дм?нним, ? тому, маючи безпосередн?й контакт з пац?╓нтом ? його родиною, с?мейний л?кар ма╓ вийняткову нагоду створити сприятливу хатню атмосферу, в?дпов?дний психоемоц?йний кл?мат, навчити ? хворого ? близьких пац?╓нта жити в нових реал?ях, несучи р?вну частку в?дпов?дальност? за члена сво╓╖ с?м´╖ (4, 7).
Зд?йснюючи корекц?ю життя пац?╓нта, с?мейний л?кар ╓ для нього одночасно ? пров?дником в складн?й систем? охорони здоров´я. Консультативний огляд невролога, як ? ?ншого вузького спец?ал?ста, допомага╓ с?мейному л?карев?, але сл?д пам´ятати, що ?н?ц?тором оц?нки стану здоров´я пац?╓нта, яке зд?йсню╓ться р?зними спец?ал?стами, координатором л?кувально-оздоровчого процесу – ╓ завжди с?мейний л?кар. Тому i сл?д допомогти с?мейному л?карев? в його повсякденн?й робот? даючи в його руки реальне знаряддя по проведенню проф?лактичних заход?в. Под?бною допомогою в динам?чному спостереженн? за пац?╓нтами з ЦВЗ ╓ використання с?мейними л?карями „Пам´ятки-календарика для пац?╓нт?в з ознаками недостатност? мозкового кровооб?гу.”
„Пам´ятка – календарик для пац?╓нта з ознаками недостатност? мозкового кровооб?гу” склада╓ться з наступних частин: паспортно╖ частини, щоденника в?дв?дувань л?каря, стор?нки контрольних обстежень, стор?нки л?карських призначень, сан?тарно- просв?тницько╖ стор?нки та безпосередньо календарика для динам?чного спостереження за власним самопочуттям. Кожна частина „Календарика” несе в?дпов?дне навантаженя. Так паспортна частина поруч з ?нформац?╓ю про пац?╓нта несе ?нформац?ю про л?куючого л?каря, про консультанта невролога. Не секрет, що в?дв?давши л?каря, хворий не завжди може згадати його пр?звище, тим паче його телефон, пр?звище консультанта невролога та ?нше. Тут вписан? контактн? телефони л?куючого л?каря ? консультанта невролога, що да╓ змогу ? хворому ? членам його родини при необх?дност? швидко зв´язатися з л?куючим л?карем. Вже наявн?сть ц?╓╖ ?нформац?╖ привча╓ пац?╓нта до самов?дпов?дальност?. Наявн?сть под?бного паспорта несе ?нформац?ю ? про д?агноз пац?╓нта, ? про частоту його в?зит?в до л?каря, ? про дан? додаткових метод?в обстеження, ? про зм?ни на очному дн?, ? про р?вень глюкози в кров? ? ?нше. Тобто, в критичну хвилину, викликаючи швидку медичну допомогу, не будуть втрачен? дорог? хвилини на уточнення анамнезу, а навпаки – л?кар бригади швидко╖ медично╖ допомоги зможе в?дразу зв´язатися з л?куючим л?карем ? отримати в?д нього необх?дн? в?домост? про хворого.
Наявн?сть щоденника в?дв?дувань додатково орган?зову╓ пац?╓нта, пам´ятаючи про дату наступного в?зиту до л?каря, пац?╓нт уважн?ше впису╓ в календарик дан? про артер?альний тиск вранц? та ввечер?, сл?дку╓ за прийомом л?к?в ? в?дм?ча╓ факт ╖х прийому, сам може зробити простий висновок про позитивн? зм?ни на фон? л?кування, заре╓струвати факт пог?ршення стану в дн? коли випадково пропущено прийом л?к?в. Враховуючи той факт, що б?льш?сть хворих притриму╓ться думки про те, що л?ки сл?д вживати лише при пог?ршенн? стану, ведення под?бного календарика вчить протилежного.
Надзвичайно важлива роль в „Календарику” припису╓ться сан?тарно – просв?тницьк?й стор?нц?. В?домо, що в напруженому розклад? прийому хворих не завжди вда╓ться с?мейному л?карев? знайти двадцять- тридцять хвилин для того, щоб розпов?сти пац?╓нту про можлив? ускладнення переб?гу хвороби, про методи вторинно╖ проф?лактики, про окрем? симптоми хвороби на як? сл?д звернути особливу увагу. Ознайомившись з сан?тарно-просв?тницькою стор?нкою пац?╓нт сам прийде до л?каря з запитаннями. Цю стор?нку прочитають члени його с?м´╖, близьк?, сп?вроб?тники по робот?, це дозволить створити нову шанобливу атмосферу навколо пац?╓нта, це породить у навколишн?х прагнення до „культури здоров´я”.
„Календарик” одночасно з тим, що викону╓ ?нформац?йну, орган?зац?йну та просв?тницьку функц?╖, викону╓ обл?ково – статистичну функц?ю, поруч з амбулаторною карткою та карткою диспансерного спостереження. Головна в?дм?нн?сть м?ж ними поляга╓ в тому, що останн? веде л?кар, а „Каленларик” – сам пац?╓нт. П?сля того як проведено головну роботу по мон?торуванню артер?ального тиску в пац?╓нта з ознаками недостатност? мозкового кровооб?гу, п?д?брано г?потензивну терап?ю та проведено сан?тарно просв?тницьку роботу, ? встановлено партнерськ? в?дносини м?ж л?карем ? пац?╓нтом, „календарик” зда╓ться с?мейному л?карев?, на основ? якого останн?й проводить анал?з проведено╖ проф?лактично╖ роботи. Проглядаючи дан? „календарик?в” л?кар може самост?йно провести анал?з по правильност? ведення тих чи ?нших хворих, йому легше при ╖х допомоз? в?дпрацьовувати нов? методики в л?куванн? окремих пац?╓нт?в, зручн?ше при плануванн? наступних етап?в проф?лактично╖ роботи, може використати ╖х при проведенн? сан?тарно-просв?тницько╖ роботи з ?ншими пац?╓нтами.
„Пам´ятка – календарик” ╓ одн?╓ю з методик запропонованих нами для використання с?мейними л?карями, яка базу╓ться на багатор?чних досл?дженннях хроноб?олог?╖, а саме ╖╖ пох?дних – хронотерап?╖ та хронопроф?лактиц?. В?домо, що Земля ╓ ?нтеграц?йною частиною Всесв?ту, ? на не╖ розповсюджуються вс? умови його ?снування. Косм?чн? сили проявляються в таких явищах, як обертання Земл? навколо Сонця, цикл?чност? сезон?в та ?нше. Под?бна цикл?чн?сть змушу╓ жив? орган?зми пристосовуватися до ?снуючих умов, адаптуватися до зм?ни зовн?шн?х умов, для п?дтримання власного гомеостазу. В?дпов?дальн?сть за це в орган?зм? людини положена на вегетативну нервову систему. Зрив адаптивних властивостей призводить до порушення вегетативного тонусу ? недостатнього вегетативного забезпечення орган?зму, що проявля╓ться в порушенн? з? сторони системи кровооб?гу.
Досл?дження направлен? на вивчення добового проф?лю артер?ального тиску виявили, що особливо╖ уваги заслуговують хвор? з так званою „м´якою” артер?альною г?пертенз?╓ю (2, 8, 9). Особам, що мають обтяжений спадковий анамнез захворюваннями системи кровооб?гу, у котрих д?агностовано цукровий д?абет чи ?шем?чну хворобу серця, саме л?кування „м´яко╖” артер?ально╖ г?пертенз?╖ може призвести до хороших результат?в. В останн?й час все активн?ше використовуються пролонгован? антиг?пертензивн? препарати, д?я яких розтягнута у час?, ? може забезпечити г?потензивний ефект протягом ц?ло╖ доби, тим самим зменшити ризик виникнення ран?шн?х п?к?в артер?ального тиску, ? запоб?гти виникненню ГПМК.
Не менш значимою проблемою у виникненн? ГПМК ╓ кард?огенн? ембол?╖, доля яких у виникненн? ?шем?чних ?нсульт?в за даними р?зних автор?в колива╓ться в межах 35-50%. Головною причиною у виникненн? кард?огенних ембол?й судин головного мозку ╓ миготлива аритм?я, яка часто ╓ насл?дком артер?ально╖ г?пертенз?╖ та ?шем?чно╖ хвороби серця. Низка досл?джень п?дтвердила, що хворим з порушенням серцевого ритму сл?д призначати, з метою проф?лактики ГПМК, антиагреганти та антикоагулянти непрямо╖ д?╖. Використання антикоагулянт?в непрямо╖ д?╖ примушу╓ тривало стежити за згортуючими властивостями кров?, а саме протромб?ном та протромб?новим ?ндексом. Ведення „Календарика” цими хворими дозволить уникнути тих ситуац?й, коли хворий м?г забути дату наступного в?зиту до л?каря чи щось ?нше.
Для зниження ризику виникнення ГПМК по типу ?шем?чного ?нсульту у пац?╓нт?в з ознаками недостатнього мозкового кровооб?гу через наявн?сть патолог?╖ з? сторони екстракран?альних судин, все ширше використовують методи корекц?╖ л?п?дного обм?ну, з використанням статин?в та ф?брат?в. Особливостями терап??╖ холестеринпонижуючими препаратами ╓ обов´язковий самоконтроль: по-перше за д?╓тою, по-друге за р?внем протромб?ну в плазм? (спочатку – до двох раз?в на м?сяць, п?зн?ше – не р?дше н?ж раз на м?сяць), по-трет╓ конроль функц?╖ печ?нки та спостереження у окул?ста. Використання „Календарика” дозволить пац?╓нту орган?зувати себе, систематизувати св?й день, сл?дкувати за зм?ною власного стану ? зм?ною житт╓вих показник?в, що так необх?дн? на початку под?бного л?кування.
П?дводячи п?дсумок, можна впевнено констатувати, що використання „Пам´ятки – календарика для пац?╓нт?в з недостатн?стю мозкового кровооб?гу” може бути ефективним методом в руках с?мейного л?каря при проведенн? проф?лактичних заход?в у пац?╓нт?в з ЦВЗ з метою запоб?гання ГПМК. Безперечно кожен л?кар з часом, користуючись власним досв?дом, зможе доповнити календарик, чи розширити його меж?. Але це вже буде с?мейний л?кар збагачений багажем знань по проф?лактиц? ГПМК ? безсумн?вну допомогу в опрацюванн? цього навику в?д?гра╓ „Пам´яткa – календарик для пац?╓нт?в з недостатн?стю мозкового кровооб?гу”.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
Leki w intensywnej terapii,
Leki w intensywnej terapii 		Intensywna terapia i wybrane zagadnienia medycyny ratunkowej repetytorium, GaszyЯski Wojciech
Intensywna terapia i wybrane zagadnienia medycyny ratunkowej repetytorium 		Medycyna katastrof chemicznych, Kowalczyk Marek, Rump SЁawomir, KoЁaciЯski Zbigniew
Medycyna katastrof chemicznych
Pi╤miennictwo
1. Бабич М.М., Б?гор? П.П., Братасюк А.М., М?говк Я.М. ?з практики роботи с?мейного л?каря Угорщини (на основ? р?чного зв?ту): статистичн? дан? звернення до л?каря за пер?од з 01.01.2001 по 30.06.2001.// Науковий в?сник Ужгородського ун?верситету, сер?я „Медицина”.- 2001.- Вип.16.- С. 9-13. 2. Верещагин Н.В., Варакин Ю.Я., Арабидзе Г.Г., Ощепкова Е.В. Медикаментозные методы профилактики инсульта при сердечно-сосудистых заболеваниях.//Тер.арх.- 1997.-т.69,No10.-С63-68. 3. В?ничук С.М. Судинн? захворювання нервово╖ системи. – К.:Наукова думка, 1999.- 250с. 4. Влох ?. Й., Байса ?.Ю., Степаненко Л.В., Костюк А.В. Деяк? питання кл?н?ки псих?чних розлад?в при цереброваскулярних захворюваннях.//Укра╖нський в?сник психоневролог?╖.- 2001 р.- Т.9, вип. 1(26).- С.13-15. 5. Мажак ?.М. Проф?лактика – основа с?мейно╖ медицини.//Науковий в?сник Ужгородського ун?верситету, сер?я „Медицина”.- 2001.- Вип.16.- С.172-177. 6. Москаленко В.Ф., Волошин П.В., Петрашенко П.Р.Стратег?я боротьби з судинними захворюваннями головного мозку.//Укра╖нський в?сник психоневролог?╖.- 2001 р.- Т.9, вип. 1(26).- С.5-7. 7. Психолог?чн? розлади в практиц? с?мейного л?каря./Чопей ?.В., Товт-Коршинська М.?., Дью М.А., ?лько А.В., Б?гор? П.П., Колесник П.О.- Ужгород: Л|ра,2000.-175с. 8. Пулик О.Р., Пулик Р.О. Актуальн? питання хрономедицини.// Науковий в?сник Ужгородського ун?верситету, сер?я „Медицина”.- 2001.- Вип.16.- С.70-73. 9. Gallerani M., Manfredini R., Ricci L., et all. Chronobiological aspect of acute cerebrowascular dieseases.// Acta Neurol. Scand.- 1993.- Vol.87.- P.482-487.
New Medicine 1/2002
Strona internetowa czasopisma New Medicine
PowrСt na gСrЙ strony

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002:

- reklama -
Strona gЁСwna | Reklama | Kontakt
Wszelkie prawa zastrze©one © 1990-2012 Wydawnictwo Medyczne Borgis Sp. z o.o.