Wydawnictwo Medyczne Borgis
Czytelnia Medyczna » New Medicine » 1/2002 » Оц?нка антиг?пертензивно╖ д?╖ бетаксолола (локрену) в гострих фармакодинам?чних тестах у хворих на артер?альну г?пертенз?ю, що перенесли ?нфаркт м?окарда (за даними добового мон?торування артер?ального тиску)
- reklama -
Fitomed
kosmetyki zioЁowe
Ski Spa - serwis narciarski Warszawa
- reklama -
ZamСw prenumeratЙ czasopisma!
© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 24-27
Вакалюк ?.П., Стасюк Л.a., Звонар П.П., Л|брик О.М.

Оц?нка антиг?пертензивно╖ д?╖ бетаксолола (локрену) в гострих фармакодинам?чних тестах у хворих на артер?альну г?пертенз?ю, що перенесли ?нфаркт м?окарда (за даними добового мон?торування артер?ального тиску)

Кафедра госп?тально╖ терап?╖ No1 ?вано-Франк?всько╖ державно╖ медично╖ академ?╖; ?вано-Франк?вський обласний кард?олог?чний диспансер, м. ?вано-Франк?вськ
Summary
The estimation of antihypertensive efficacy of lokren during the pharmonodynamic tests in patients with arterial hypertension, after acute myocardial infarction (by data of arterial blood pressure monitoring).
While treating patients with 20 mg of Lokren the decreasing of systolic and diastolic arterial blood pressure variability and heart rate was observed.
Key words: arterial hiperstension, betaxolol, taxolol, lokren, new medicine, medicine, family medicine.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
WЁa╤ciwe i smaczne ©ywienie po zawale, MЭller Sven-David
WЁa╤ciwe i smaczne ©ywienie po zawale 		Jak pokonaЁem wylew, Scandola Bruno, Avesani Renato
Jak pokonaЁem wylew 		Standardy kardiologiczne 2010 okiem echokardiografisty,
Standardy kardiologiczne 2010 okiem echokardiografisty
ВСТУП
Оптимальне ? стаб?льне зниження артер?ального тиску (АТ) у хворих на артер?альну г?пертенз?ю (АГ) ╓ найважлив?шим критер?╓м ефективност? л?кування. Власне на отримання такого ефекту спрямований пошук нових антиг?пертензивних л?к?в. ЛИше при вдалому вибор? л?кувального засобу можна досягнути бажаного ефекту, а отже ? знизити не т?льки ризик розвитку ускладнень АГ, а ? п?двищити тривал?сть життя таких хворих (4, 5).
Ефективн?сть антиг?пертензивного л?кування часто бажа╓ бути кращою. Власне п?дб?р л?ку ? регулярне його застосування ╓ важливим завданням як л?каря, так ? самого хворого (1, 3).
Бета-адреноблокатори, як препарати першо╖ л?н?╖, широко ув?йшли в практику антиг?пертензивно╖ терап?╖. Одним з таких засоб?в ╓ бетаксолол (локрен). В?н сутт╓во в?др?зня╓ться в?д препарат?в дано╖ групи тривал?стю д?╖, в?дсутн?стю негативного впливу на метабол?зм глюкози, особливими фармакок?нетичними характеристиками (2, 6, 7, 8).
МЕТА ДОСЛIДЖЕННЯ
Мета досл?дження полягала в оц?нц? антиг?пертензивно╖ д?╖ локрену шляхом анал?зу показник?в добового мон?торування АТ у хворих м´якою ? пом?рною АГ, що перенесли ?нфаркт м?окарда (?М).
МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 18 хворих, в?ком (50,0 ± 1,2) рок?в, з м´якою ? пом?рною АГ, яким призначали монотерап?ю локреном упродовж 2 тижн?в. Локрен хвор? вживали один раз на день, вранц?, в доз? 20 мг. Ус? обстежен? хвор? перебували на етап? реаб?л?тац?╖ п?сля перенесеного ?М.
Добове (24-годинне) мон?торування артер?ального тиску виконували апаратом АВРМ-04 ф?рми „Meditech” (Угорщина).
Математичну обробку результ?в мон?торування проводили комп´ютерною програмою для граф?чного виведення ? розшифровування результат?в ABPMBASE (ver. 1,32). Анал?зували середньодобов? значення та ампл?туду коливань систол?чного (САТ), д?астол?чного (ДАТ) артер?ального тиску та частоти серцевих скорочень (ЧСС). Вар?абельн?сть АТ ? ЧСС характеризували за показником стандартного в?дхилення (СВ) по САТ, ДАТ ? ЧСС. Навантаження тиском оц?нювали за ?ндексом часу та ?ндексом площ? г?пертенз?╖, в?дпов?дно по САТ ? ДАТ.
Пор?внювали результати добового мон?торування АТ до курсового прийому локрену, в першу добу л?кування (на фон? прийому першо╖ дози в 20 мг препарату) та через 2 тижн? регулярного прийому локрену. Поряд з цим оц?нювали дан? загальнокл?н?чних обстежень та переносим?сть хворими л?кування. Статистичну обробку результат?в проводоли пакетом ком´ютерних статистичних програм Microsoft Exel 99.
РЕЗУЛЬТАТИ ? ?Х ОБГОВОРЕННЯ
АнАл?з результат?в добового мон?торування АТ показав, що середньодобовий р?вень як систол?чного, так ? д?астол?чного АТ в?рог?дно знизився (р <0,05) вже впершу добу в?д початку л?кування локреном (див. таблицю). Так, р?вень середньодобового САТ, який до л?кування складав (166,68 ± 2,48) мм рт.ст., на другий день л?кування (п?сля прийому першо╖ дози локрену в 20 мг) зменшився до (152,40 ± 2,04) мм рт.ст., а середньодобовий ДАТ в?дпов?дно з (104,20 ± 1,98) мм рт.ст. до (96,76 ± 1,71) мм рт.ст (р <0,05).
Через 2 тижн? л?кування локреном вдалось отримати зниження середньодобових значень САТ ? ДАТ до ц?льових р?вн?в, в?дпов?дно до (134,00 ± 1,87) мм рт.ст (р <0,001) ? (85,20 ± 1,03) мм рт.ст. (p <0,01). Причому показники середньодобових САТ ? ДАТ через 2 тижн? л?кування були в?рог?дно нижчими в?д ╖х значень в першу добу терап?╖ локреном, що ╓ св?дченням поступового посилення антиг?пертензивного ефекту упродовж регулярного прийому л?ку (рис. 1).
П?д впливом л?кування в?дм?чено поступове зменшення щогодинних середн?х величин САТ. Так, п?сля прийому 20 мг локрену, як в першу добу л?кування, так ? через 2 тижн? регулярного його вжитку, спостер?гали зниження САТ з 2-╖ – 3-╖ години п?сля прийому, незважаючи на значно нижч? вих?дн? р?вн? САТ перед прийомом л?к?в п?сля 2-ох тижневого л?кування. Б?льше того, зниження САТ ╓ довол? тривалим (упродовж 24 год. ? б?льше), особливо п?сля регулярного його застосування ? отримання оптимального антиг?пертензивного ефекту.
Аналог?чну динам?ку мали ? щогодинн? середн? величини ДАТ. З 2-╖-3-╖ години п?сля прийому препарату констатовано його г?потензивну д?ю, що в ц?лому дало можлив?сть отримати в?рог?дне зниження середньодобових значень ДАТ (рис. 2).
Пом?ж тим, зважаючи на те, що прийом локрену призначали зранку, його антиг?пертензивна д?я була достатньою як в день, так ? в н?чн? ? ранков? години, що сутт╓во зм?нювало добовий проф?ль АТ у пор?внянн? з вих?дними характеристиками.
Застосування локрену сприяло зменшенню добово╖ вар?абельност? АТ, особливо п?сля 2-ох тижневого його прийому. Так, якщо показник СВ САТ до л?кування складав (20,68 ± 1,21) мм рт.ст. ? в першу добу л?кування в?н мав тенденц?ю до зниження, до (18,01 ± 0,89) мм рт.ст., то через 2 тижн? щоденного проийому 20 мг локрену показник вар?абельност? САТ зменшився до (14,21 ± 0,90) мм.рт.ст., що в?рог?дно нижче як величин на початку терап?╖, так ? п?сля прийому першо╖ дози л?ку (р <0,05).
Показник стандартного в?дхилення ДАТ в?рог?дно знижувався вже п?сля прийому перших 20 мг л?ку, з (17,40 ± 1,12) мм рт.ст., до (14,68 ± 0,97) мм рт.ст., а через 2 тижн? л?кування склав (10,78 ± 0,81) мм рт.ст.
Л|кування хворих на АГ та перенесений ?М локреном дало можлив?сть сутт╓во вплинути на показники навантаження тиском як за САТ, так ? за ДАТ.
?ндекс часу систол?чно╖ АГ, будучи до л?кування на р?вн? (78,52 ± 4,20)%, вже в першу добу терап?╖ склав (53,40 ± 5,20)% (p <0,05), а через 2 тижн? л?кування знизився до (12,40 ± 1,23)% (p <0,001). Показник навантаження ДАТ у вказан? терм?ни спостереження в?дпов?дно був на р?внях (91,18 ± 3,12)%, (78,32 ± 2,84)% (p <0,05) ? (28,40 ± 1,40)% (p <0,001).
?ндекс часу за СА через 2 тижн? л?кування зменшився з (890,13 ± 32,40) мм рт.ст.?год./добу до (118,48 ± 4,29) мм рт.ст.?год./добу.
Довол? значимою була динам?ка ? показник?в навантаження тиском за ДАТ. Локрен мав пом?рний вплив на частоту серцевих скорочень, знижуючи ╖╖ в першу добу л?кування з (77,40 ± 1,78) уд./хв. до (67,40 ± 1,32) уд./хв. (p <0,05) та зменшуючи вар?абельн?сть ЧСС з (8,51 ± 0,56) уд./хв. до (6,80 ± 0,65) уд./хв. В той же час, розвитку брадикард?╖, нав?ть упродовж 2-ох тижн?в л?кування, в жодному випадку не було (рис. 3).
В процес? л?кування локреном пац?╓нти не в?дм?чали яких-небудь поб?чних вплив?в, що стверджу╓ хорошу переносим?сть препарту при одночасному отриманн? оптимального антиг?пертензивного ефекту ? одноразовому прийом? л?ку в добу.
Результати досл?дження показують, що вже нав?ть перша доза локрену волод?╓ здатн?стю поступово знижувати р?вень АТ ? утримувати досягнутий ефект упродовж доби. Сутт╓во╖ в?дм?нност? у динам?ц? САТ ? ДАТ не знайдено. Констатовано здатн?сть препарату позитивно впливати як на р?вень САТ, так ? ДАТ.
Оптимального антиг?пертензивного ефекту можна досягнути упродовж регулярного (у даному досл?дженн? 2-ох тижневого) щоденного прийому л?ку. Важливим ╓ те, що прийом 20 мг локрену вранц? дозволя╓ знизити р?вень САТ ? ДАТ на довший час ? запоб?га╓ небажаному п?дйому АТ в ноч? ? ранков? години.
Поряд з антиг?пертензивною д?╓ю локрену сл?д в?дм?тити його здан?сть зменшувати добову вар?абельн?сть АТ ? в ц?лому показники навантаження тиском. Власне ц? властивост? препарату мають першочергове значення у стриманн? ураження „орган?в-м?шеней” при л?куванн? локреном. Поступове зниження АТ, попередження надм?рних його коливань добре сприйма╓ться хворими ? забезпечу╓ хорошу переносим?сть л?ку.
Висновки. Таким чином, проведене досл?дження антиг?пертензивно╖ ефективност? локрену за даними добового мон?торування АТ вказу╓, що препарат здатний до оптимального ? ст?йкого зниження АТ, зменшення його вар?абельност? та, в ц?лому, ступеня навантаження тиском.
Локрен може з усп?хом застосовуватись у л?куванн? хворих на АГ та перенесений ?М, добре переноситься пац?╓нтами, зручний у одноразовому прийом? на добу. В ц?лому, оптимальне зниження АТ у хворих на АГ п?д впливом локрену дасть можлив?сть отримати позитивн? результати л?кування.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
Nadci╤nienie tЙtnicze u dzieci i mЁodzie©y, WyszyЯska Teresa, Litwin MieczysЁaw
Nadci╤nienie tЙtnicze u dzieci i mЁodzie©y 		EKG w praktyce, Hampton John R.
EKG w praktyce 		Jak sobie radziФ z chorobami tЙtnic,
Jak sobie radziФ z chorobami tЙtnic
Pi╤miennictwo
1. Амосова Е. Н. Клиническая кардиология (в 2 то-мах). – К.: Здоров´я, 1997. 2. Моисеев B.C., Моисеев С.В. Бетаксолол (локрен) при артериальной гипертонии / Терапевтический архив, 1998;70(2):82-5. 3. Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Артериальная гипертензия. Практическое руководство / Под ред. В.Н. Коваленко. – К.: Морион, 2001. – 528 с. 4. С?ренко Ю.М. Артер?альна г?пертенз?я 2002. – К.: Мор?он, 2002. 5. Серцево-судинн? захворювання. Класиф?кац?я, схеми д?агностики та л?кування / За ред. В.М.Коваленка та М.?.Лутая – К.; МОР?ОН, 2002.- 72 с. 6. Chrysant S.G., Chrysant С., Bal I.S., Trus J., Hitchcock A. Treatment of severe hypertension with atenolol and betaxolol with once-daily regimens. Hemodynamic aspects. / Chest, 1989; 96(3):499-504. 7. Chrysant S.G., Chrysant С., Sadeghi М., Berlin L. /Cardiac changes from beta-blocker, diuretic and minoxidil combination in hypertension. Cardiology, 1991;78(l):45-52. 8. Herpin D., Boutaud P., Giber M.A., Amiel A., Demange J. Comparative pharmacoclinical study of 2 beta-blockers: atenolol and betaxolol in slight-to-moderate arterial hypertension/Ann. Cardiol. Angeiol., 1987.- 36(9):487-93.
New Medicine 1/2002
Strona internetowa czasopisma New Medicine
PowrСt na gСrЙ strony

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002:

- reklama -