Wydawnictwo Medyczne Borgis
Czytelnia Medyczna » New Medicine » 1/2002 » Aнал?з вроджених вад розвитку плоду в обласному центр? З
- reklama -
Mamy sprzЙt do rЙcznej obrСbki krawЙdzi i ╤lizgСw - serwis narciarski Warszawa
- reklama -
© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 28-31
Чопей О.?., Сливка Н.В., Чопей К.?.

Aнал?з вроджених вад розвитку плоду в обласному центр? З

Ужгородський нац?ональний ун?верситет; Центральна м?ська кл?н?чна л?карня, м. Ужгород
Summary
We studied the data of prenatal ultrasound diagnostics of abnormalities in fetus. Coincidence of prenatal and postnatal diagnoses was registered in 92%. Structure and index of rate of abnormalities in fetus were compared with the data of monitoring in newborns. The differences have been analyzed.
ВСТУП
Широке розповсюдження вроджених вад розвитку плода (ВВРП) в усьому св?т?, сутт╓вий ╖х вплив на перинатальну смертн?сть сприяли використанню ультразвукового досл?дження (УЗД) в програмах масового скрин?нгу ваг?тних (1, 2, 3, 4). Результати рутинного ультразвукового скрин?нгу в усьому св?т? показали, що УЗД – це високоспециф?чний (99,9%) та чутливий (99,2%) метод, який дозволя╓ виявити 40,4-51,1% ?з числа вроджених вад розвитку, як? ре╓струються в рег?он? (1, 3, 4, 5). В середньому ВВРП д?агностуються в 0,32-0,65% випадк?в, а частота в популяц?╖ р?зних рег?он?в досяга╓ 2,5% (2).
МЕТОЮ РОБОТИ
Метою роботи було досл?дження можливостей УЗД з використанням М-методу в д?агностиц? ВВРП на матер?ал? даних досл?джень, проведених у ж?ноч?й консультац?╖╖ м. Ужгорода. Кр?м дворазового обов´язкового УЗД ваг?тних ж?нок в строки 16-18 та 24-26 нед?ль, проводилась експертна оц?нка даних за матер?алами д?тей з ВВРП, а також померлих д?тей.
У групу досл?дження ув?йшли д?ти 1998-1999 року народження, ВВРП анал?зувалися з 1993 року. Отриман? результати наведен? в таблицях 1-4.
При анал?з? показник?в табл. 1 зверта╓ на себе увагу те, що у семи випадках з ВВРП тро╓ ваг?тних взагал? на обл?ку не перебували, у трьох ?нших новонароджених використання при обстеженн? звичайно╖ ехограф?╖ не дало змоги д?агностувати вроджен? вади серця (а саме вони послужили причиною смерт?) (2).
Анал?з показник?в таблиц? 2 показав, що ?з 10 д?тей з ВВРП у п”яти випадках УЗД ваг?тним не проводилося через в?дсутн?сть або п?зн╓ взяття на обл?к. З ?ншого боку, д?агностувати ?зольован? вади розвитку серця без доплерограф?╖ практично не можливо, а хворобу Дауна – без амн?оцентезу.
Дан? таблиц? 3 св?дчать, що найчаст?ше у ваг?тних зустр?чалася загроза переривання ваг?тност? (5,3%), п?╓лонефрит – 4,67%, багатоводдя – 3,8%. Сл?д п?дкреслити, що при багатоводд?, як правило, зустр?чаються латентн? ВВРП.
Дан? таблиц? 4 показали, що в?дсоток ВВРП протягом 1993-1999 року становив 0,6-1,22, в?дпов?дно, в 1996 та 1997 роках, а середн?й показник за 7 рок?в був стаб?льним серед ваг?тних м?ста ? тримався на р?вн? 0,86%.
При анал?з? структури ВВРП необх?дно в?дм?тити, що пров?дними вадами за частотою ╓ вади нервово╖ системи (57,18%), у той час, як уронефральн? вади склали лише 13,8%. Високу питому вагу також складають аномал?╖ розвитку шлунково-кишкового тракту – 16,1%. Вади розвитку нервово╖ та травно╖ системи (аненцефал?я, атрез?я кишечника тощо) добре в?зуал?зуються при ехограф?╖╖ ? ╓ показами до переривання ваг?тност?. Проте, цього не можна сказати про вади нирок та сечовид?льних шлях?в, як? в б?льшост? випадк?в усп?шно корегуються х?рург?чно ?, як правило, переважна частина з них вимага╓ лише спостереження.
Причина низького виявлення вад розвитку серцево-судинно╖ системи в антенатальний пер?од пов´язана з об´╓ктивними методичними труднощами: Звичайна ехограф?я не може бути методом вибору для д?агностики септальних ? деяких ?нших вад серця. В таких випадках необх?дно використовувати доплероехокард?ограф?ю, що значно ускладню╓ скрин?нгов? обстеження ? робить ╖х вже селективними.
Що стосу╓ться скелетних аномал?й, то вони не ╓ тенатогенними вадами розвитку, тобто не ╓ показами для терм?нового переривання ваг?тност?.
Висновки. 1. Звичайна ехограф?я може бути використана для скрин?нгу б?льшост? вад розвитку плоду. Для д?агностики вад серцево-судинно╖ системи необх?дно використовувати доплероехокард?ограф?ю.
2. У структур? ВВРП в м. Ужгород? перше м?сце займають вади нервово╖ системи, ╖х частота в популяц?╖ колива╓ться в?д 0,6 до 1,22%, а в?дсоток переривання ваг?тност? склав по м?сту 86,2%.
Рис. 1. Щогодинн? середн? величини систол?чного артер?ального тиску упродовж 24 год. до прийому локрену, п?сля прийому 20 мг локрену в першу добу л?кування та п?сля прийому 20 мг через 2 тижн?╖ терап?╖
Рис. 2. Щогодинн? середн? величини д?астол?чного артер?ального тиску упродовж 24 год. до прийому локрену, п?сля прийому 20 мг локрену в першу добу л?кування та п?сля прийому 20 мг через 2 тижн?╖ терап?╖
Рис. 3. Щогодинн? середн? показники частоти серцевих скорочень тиску упродовж 24 год. до прийому локрену, п?сля прийому 20 мг локрену в першу добу л?кування та п?сля прийому 20 мг через 2 тижн? терап?╖
3. Для 100% д?агностики ВВРП, кр?м сучасного обладнання, необх?дне ранн╓ взяття ваг?тних на обл?к, обов´язкове динам?чне (2-х ? б?льше разове ультразвукове досл?дження), ц?леспрямований пошук л?карем вад розвитку, створення антенатально╖ диспансеризац?╖, а також консил?умного медико-генетичного консультування для вир?шення проблеми ел?м?нац?╖ плоду з обов´язковим впровадженням в област? амн?оцентезу.
Pi╤miennictwo
1. Ультрасонограф?я. За ред. Барр? Гольдберга ? Голгера Петтерссона. Льв?в, „Медицина Св?ту”, 1998. 740 с. 2. Ромеро Р., Пилу Дж., Дженти Ф., Гидини А., Хоббинс Дж. С. Пренатальна д?агностика вроджених порок?в розвитку плоду.Пер. з англ.- М.: Медицина, 1994, 448 с. 3. Найнов?ш? досягнення в Акушерств? ? Г?неколог?╖. Precis Y. „Сп?впраця”,Бафало- Льв?в. 1999-2000, 515 с. 4. Пальмер П.Е.С. Руководство по ультразвуковой диагностике. ВОЗ „Медицина”, 2000.-334 с. 5. Хачкурузов С.Г. „УЗИ в гинекологии.Симптоматика. Диагностические трудности и ошибки”, „ Алина”, 1998-1999- 656с.
New Medicine 1/2002
Strona internetowa czasopisma New Medicine

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002:

- reklama -
Strona gЁСwna | Reklama | Kontakt
Wszelkie prawa zastrze©one © 1990-2012 Wydawnictwo Medyczne Borgis Sp. z o.o.