© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 28-31
Чопей О.?., Сливка Н.В., Чопей К.?.
Aнал?з вроджених вад розвитку плоду в обласному центр?
З
Ужгородський нац?ональний ун?верситет; Центральна м?ська кл?н?чна
л?карня, м. Ужгород
Summary
We studied the data of prenatal ultrasound diagnostics of abnormalities in fetus. Coincidence of prenatal and postnatal diagnoses was registered in 92%. Structure and index of rate of abnormalities in fetus were compared with the data of monitoring in newborns. The differences have been analyzed.
Polecane
ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
ВСТУП
Широке розповсюдження вроджених вад розвитку плода (ВВРП) в усьому св?т?,
сутт╓вий ╖х вплив на перинатальну смертн?сть сприяли використанню
ультразвукового досл?дження (УЗД) в програмах масового скрин?нгу ваг?тних (1, 2,
3, 4). Результати рутинного ультразвукового скрин?нгу в усьому св?т? показали,
що УЗД – це високоспециф?чний (99,9%) та чутливий (99,2%) метод, який дозволя╓
виявити 40,4-51,1% ?з числа вроджених вад розвитку, як? ре╓струються в рег?он?
(1, 3, 4, 5). В середньому ВВРП д?агностуються в 0,32-0,65% випадк?в, а частота
в популяц?╖ р?зних рег?он?в досяга╓ 2,5% (2).
МЕТОЮ РОБОТИ
Метою роботи було досл?дження можливостей УЗД з використанням М-методу в
д?агностиц? ВВРП на матер?ал? даних досл?джень, проведених у ж?ноч?й
консультац?╖╖ м. Ужгорода. Кр?м дворазового обов´язкового УЗД ваг?тних ж?нок в
строки 16-18 та 24-26 нед?ль, проводилась експертна оц?нка даних за матер?алами
д?тей з ВВРП, а також померлих д?тей.
У групу досл?дження ув?йшли д?ти 1998-1999 року народження, ВВРП
анал?зувалися з 1993 року. Отриман? результати наведен? в таблицях 1-4.
При анал?з? показник?в табл. 1 зверта╓ на себе увагу те, що у семи випадках
з ВВРП тро╓ ваг?тних взагал? на обл?ку не перебували, у трьох ?нших
новонароджених використання при обстеженн? звичайно╖ ехограф?╖ не дало змоги
д?агностувати вроджен? вади серця (а саме вони послужили причиною смерт?)
(2).
Анал?з показник?в таблиц? 2 показав, що ?з 10 д?тей з ВВРП у п”яти випадках
УЗД ваг?тним не проводилося через в?дсутн?сть або п?зн╓ взяття на обл?к. З
?ншого боку, д?агностувати ?зольован? вади розвитку серця без доплерограф?╖
практично не можливо, а хворобу Дауна – без амн?оцентезу.
Дан? таблиц? 3 св?дчать, що найчаст?ше у ваг?тних зустр?чалася загроза
переривання ваг?тност? (5,3%), п?╓лонефрит – 4,67%, багатоводдя – 3,8%. Сл?д
п?дкреслити, що при багатоводд?, як правило, зустр?чаються латентн? ВВРП.
Дан? таблиц? 4 показали, що в?дсоток ВВРП протягом 1993-1999 року становив
0,6-1,22, в?дпов?дно, в 1996 та 1997 роках, а середн?й показник за 7 рок?в був
стаб?льним серед ваг?тних м?ста ? тримався на р?вн? 0,86%.
При анал?з? структури ВВРП необх?дно в?дм?тити, що пров?дними вадами за
частотою ╓ вади нервово╖ системи (57,18%), у той час, як уронефральн? вади
склали лише 13,8%. Високу питому вагу також складають аномал?╖ розвитку
шлунково-кишкового тракту – 16,1%. Вади розвитку нервово╖ та травно╖ системи
(аненцефал?я, атрез?я кишечника тощо) добре в?зуал?зуються при ехограф?╖╖ ? ╓
показами до переривання ваг?тност?. Проте, цього не можна сказати про вади нирок
та сечовид?льних шлях?в, як? в б?льшост? випадк?в усп?шно корегуються х?рург?чно
?, як правило, переважна частина з них вимага╓ лише спостереження.
Причина низького виявлення вад розвитку серцево-судинно╖ системи в
антенатальний пер?од пов´язана з об´╓ктивними методичними труднощами: Звичайна
ехограф?я не може бути методом вибору для д?агностики септальних ? деяких ?нших
вад серця. В таких випадках необх?дно використовувати доплероехокард?ограф?ю, що
значно ускладню╓ скрин?нгов? обстеження ? робить ╖х вже селективними.
Що стосу╓ться скелетних аномал?й, то вони не ╓ тенатогенними вадами
розвитку, тобто не ╓ показами для терм?нового переривання ваг?тност?.
Висновки. 1. Звичайна ехограф?я може бути використана для скрин?нгу
б?льшост? вад розвитку плоду. Для д?агностики вад серцево-судинно╖ системи
необх?дно використовувати доплероехокард?ограф?ю.
2. У структур? ВВРП в м. Ужгород? перше м?сце займають вади нервово╖
системи, ╖х частота в популяц?╖ колива╓ться в?д 0,6 до 1,22%, а в?дсоток
переривання ваг?тност? склав по м?сту 86,2%.

Рис. 1. Щогодинн? середн? величини систол?чного артер?ального тиску упродовж 24 год. до прийому локрену, п?сля прийому 20 мг локрену в першу добу л?кування та п?сля прийому 20 мг через 2 тижн?╖ терап?╖

Рис. 2. Щогодинн? середн? величини д?астол?чного артер?ального тиску упродовж 24 год. до прийому локрену, п?сля прийому 20 мг локрену в першу добу л?кування та п?сля прийому 20 мг через 2 тижн?╖ терап?╖

Рис. 3. Щогодинн? середн? показники частоти серцевих скорочень тиску упродовж 24 год. до прийому локрену, п?сля прийому 20 мг локрену в першу добу л?кування та п?сля прийому 20 мг через 2 тижн? терап?╖
3. Для 100% д?агностики ВВРП, кр?м сучасного обладнання, необх?дне ранн╓
взяття ваг?тних на обл?к, обов´язкове динам?чне (2-х ? б?льше разове
ультразвукове досл?дження), ц?леспрямований пошук л?карем вад розвитку,
створення антенатально╖ диспансеризац?╖, а також консил?умного
медико-генетичного консультування для вир?шення проблеми ел?м?нац?╖ плоду з
обов´язковим впровадженням в област? амн?оцентезу.
Polecane
ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
Pi╤miennictwo
1. Ультрасонограф?я. За ред. Барр? Гольдберга ? Голгера
Петтерссона. Льв?в, „Медицина Св?ту”, 1998. 740 с. 2. Ромеро Р., Пилу
Дж., Дженти Ф., Гидини А., Хоббинс Дж. С. Пренатальна д?агностика вроджених
порок?в розвитку плоду.Пер. з англ.- М.: Медицина, 1994, 448 с. 3.
Найнов?ш? досягнення в Акушерств? ? Г?неколог?╖. Precis Y.
„Сп?впраця”,Бафало- Льв?в. 1999-2000, 515 с. 4. Пальмер П.Е.С.
Руководство по ультразвуковой диагностике. ВОЗ „Медицина”, 2000.-334 с.
5. Хачкурузов С.Г. „УЗИ в гинекологии.Симптоматика. Диагностические
трудности и ошибки”, „ Алина”, 1998-1999- 656с.

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002: