Wydawnictwo Medyczne Borgis
Czytelnia Medyczna » New Medicine » 1/2002 » Вивчення та можливост? л?кування гел?кобактер?озу в родинах хворих з ураженням гастродуоденально╖ зони
- reklama -
Fitomed
kosmetyki zioЁowe
Profesjonalny, stricte rЙczny serwis narciarski Warszawa
- reklama -
ZamСw prenumeratЙ czasopisma!
© Borgis - New Medicine 1/2002, s. 40-44
Колесник П.О., Чопей ?.В., Рубцова ╢.I., Долгош М.Ю., Дрозд С.?., Книшев В.?., Харитонова З.Б., Кузьмик В.М.

Вивчення та можливост? л?кування гел?кобактер?озу в родинах хворих з ураженням гастродуоденально╖ зони

Ужгородський нац?ональний ун?верситет, м.Ужгород
Summary
The main theme of the article contains analysis of intrafamiliar clustering and transmission which is implicated as a major route for acquisition of Helicobacter pylori infection. The occurrence of digestive disorders in household members of the patients with chronic gastritis and duodenal ulcer disease families was observed by clinical and instrumental investigation. It proves the high risk of digestive disorders, associated with Helicobacter pylori, in the household members of the index patients.
The results of the analysis prove the necessity of all-family eradication treatment in order to avoid reinfection, intrafamiliar clustering and transmission of Helicobacter pylori infection. It can also reduce the risk of digestive disorders, associated with Helicobacter pylori, in the household members of the index patients. The household members and the index patients treatment by the schedule list (which included omeprasole, augmentine, cyprofloxacine during 7 days) caused high eradication effect observed by invasive tests and was mostly always accompanied by changes in Ig G titres.
Key words: chronic gastritis, helikobakter pylori, family helicobacteriosis, reinfection, eradication, new medicine, medicine, family medicine.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
╞ywienie czЁowieka. SЁownik terminologiczny, Gertig Henryk, GawЙcki Jan
╞ywienie czЁowieka. SЁownik terminologiczny 		Choroby trzustki, Jarosz MirosЁaw, Dzieniszewski Jan
Choroby trzustki 		Endoskopia przewodu pokarmowego, MaЬatka ZdenЛk
Endoskopia przewodu pokarmowego
ВСТУП
На даний момент хрон?чн? поверхнев? (неатроф?чн?, антральн?) гастрити (ХПГ) та виразка дванадцятипало╖ кишки (ВДПК) пос?дають одне з перших мiсць у структурi захворюваностi органiв шлунково-кишкового тракту (ШКТ). За даними останн?х статистичних досл?джень встановлено, що в економ?чно розвинутих кра╖нах на ВДПК протягом життя хвор?ють в?д 10 до 20 в?дсотк?в усього дорослого населення, а ?нвал?дизац?я за ц?╓ю нозолог?╓ю ? надал? пос?да╓ одне з перших м?сць серед ?нших захворювань (3, 6)
Доведено, що Helicobacter pylori (Нр) ╓ основною причиною ХПГ, ВДПК. ?нфекц?я Нр ╓ одн?╓ю з найб?льш розповсюджених бактер?альних ?нфекц?й в св?т?. За даними останн?х досл?джень б?льше 70% дорослого населення на Укра╖н? ?нф?ковано Нр (1, 4).
Питання розповсюдження гел?кобактер?озу в с?м´ях вивча╓ться багатьма досл?дниками р?зних кра╖н. Докази м?жособово╖ передач? ?нфекц?╖ зустр?чаються при досл?дженн? пац?╓нт?в, як? проживали в тривалому т?сному контакт? з хворою людиною, ?нф?кованою Нр (10). Б?льш?сть автор?в на сьогодн? схиляються до сп?льно╖ думки щодо можливост? внутр?шньос?мейного зараження здорових член?в родин в?д ?нф?кованих Нр. Життя в умовах, сприятливих для трансм?с?╖ дано╖ ?нфекц?╖ (якими в б?льшост? випадк?в ╓ родини хворих), може виявитися визначальним для розвитку захворювань, асоц?йованих з Нр (10).
Проблема еп?дем?олог?╖ гел?кобактер?озу у родинах хворих з ураженням гастродуоденально╖ зони залиша╓ться в?дкритою ? потребу╓ подальшого поглибленого вивчення.
Рис. 1. Частота виникнення поб?чних ефект?в при застосуванн? н?фед?п?ну
Таблиця 1. Склад та показання до застосування комплексного препарату Анг?о - ?нй╓ль
No п/пГомеопатичний компонент препарату "Анг?о- ?нй╓ль"РозведенняПоказання для застосування
1Acidum formicicum (мурашина кислота)Д10, Д30, Д200Хрон?чна м?алг?я.Подагра, ревматизм (характерний раптовий початок).Бол? справа виражен? сильн?ше, н?ж зл?ва; стан пог?ршу╓ться в?д руху, покращу╓ться в?д тиску: пац?╓нти почувають себе сильн?ше ? б?льш в "форм?" при звичайн?й ходьб?.Бол? в апоневрозах ? м"язах голови, ши╖ ? плеча перед
2Asclepias tuberosa (шовкова трава клубниста, ваточник клубненосний)Д10, Д30, Д200Ревматичне ураження суглоб?в ?з в?дчуттям, "н?би як?сь зрощення рвуться в них при згинанн?"Стр?ляюч? ? колюч? бол? в м"язах грудно╖ кл?тини, стан пог?ршу╓ться при рухах, кашл?, при надавлюванн? ? покращу╓ться при нахил? вперед.Бол? в л?в?й половин? грудно╖ кл?тини, що супроводяться в?дчуттям серцебиття.
3CactusД10, Д30, Д200Давляч? бол? за грудиною ("серце стиснуто кулаком"), сильн? ниюч? або колюч? бол?, важк?сть за грудиною.В?дчуття страху, схильн?сть до носових кровотеч.Набряк л?во╖ руки, прилив кров? до голови, в?дчуття важкост?, що давить на т?м"я (особливо в похилому в?ц?).Колюч?, дуже швидк? бол? в л?в?й половин? грудно╖ кл?тини.Нерегулярн?сть пульсу, ниткопод?бний пульс.Ревматичн? захворювання суглоб?в (т?льки т? випадки, при яких процес починаються з верхн?х к?нц?вок)
4Castoreum sibiricum (боброва струя)Д10, Д30, Д200Пов?льне в?дновлення сил п?сля важких хвороб. Рвуч?, тягнуч?, колюч? бол? в р?зних д?лянках т?ла. Посмикування окремих груп м"яз?в. Неспок?йний сон з н?чними страхами ? приступами давлячих болей в серц?.
5CrataegusД10, Д30, Д200Бол? в серц? судомного характеру, що супроводяться тривогою, он?м?нням л?во╖ руки ? пригн?ченим настро╓м.Зниження розумово╖ працездатност?.Часте сечовипускання з малою к?льк?стю сеч?.Зас?б б?льше п?дходить особам похилого в?ку, а також тим, як? перенесли якесь важке захворювання, стрес, перенавантаження або зловживання спиртними напоями.
6Plumbum jodatum (йодистий свинець)Д10, Д30, Д200Швидка втомлюван?сть, головн? бол?, головокруж?ння, депресивний стан, поганий сон, порушення пам"ят?.Прогресуюча м"язева атроф?я, сирингом?╓л?я, сирингобульб?я, розс?яний склероз, постдифтер?йн? парези, спинна сухотка, периферичн? парези та парал?ч? ("висяча кисть,")
7Glonoinum (н?трогл?церин)Д10, Д30, Д200Г?перем?я шк?ри голови, р?зка пульсац?я судин, тах?кард?я, головн? бол? ?з сво╓р?дним в?дчуттям "зб?льшення голови", тиску в очних яблуках, блиск перед очима.Приступи стенокард?╖.
8Spigelia (рослина родини Логан?╓вих)Д10, Д30, Д200Невралг?╖.Гостр? колюч? бол? в л?в?й половин? грудно╖ кл?тини, що стр?ляють в руку ? шию.
У заруб?жн?й та в?тчизнян?й л?тератур? ?снують поодинок? дан? стосовно ?нф?кованост? Нр член?в с?мей, що проживають разом з хворим з патолог?╓ю гастродуоденально╖ зони, який може бути джерелом дано╖ ?нфекц?╖. При анал?з? результат?в б?льшост? досл?дник?в не з´яованою залиша╓ться роль певних член?в родини у розповсюдженн? ?нфекц?╖ та ре?нфекц?╖ хворих п?сля л?кування (8, 11). На основ? розв´язання цих проблем у подальшому можливе створення стратег?╖ проф?лактики под?бних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), вир?шення питань превентивного л?кування член?в родин хворих, наукове обгрунтування в?дбору контингенту для вакцинац?╖ при ц?й ?нфекц?╖.
В?дкритим залиша╓ться питання п?дбору оптимально╖ не?нвазивно╖ методики д?агностики Нр ?нфекц?╖, яка могла б служити для в?ддаленого контролю за ерадикац?╓ю, враховуючи можлив?сть раннього ре?нф?кування у родинах (9).
Не до к?нця з´ясованим залиша╓ться питання доц?льност? призначення ? вибору оптимально╖ схеми ерадикац?йно╖ терап?╖ у родинах. Не розроблено ч?тких показ?в ? суперечливими залишаються п?дходи щодо тактики л?кування дорослих асимптомних ?нф?кованих член?в подружжя, а також д?тей, що проживають у родинах з хворим на гел?кобактер?оз.
МЕТА РОБОТИ
Оптим?зац?я д?агностики та зб?льшення ефективност? л?кування гел?кобактер?озу шляхом встановлення еп?дем?олог?чного значення член?в родин у розповсюдженн? Нр ?нфекц?╖ та з´ясування доц?льност? проведення одночасно╖ ерадикац?╖ родич?в Нр-?нф?кованих хворих ?з захворюваннями гастродуоденально╖ зони.
МАТЕРIАЛИ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ
У процес? досл?дження було обстежено 100 хворих на виразку дванадцятипало╖ кишки та хрон?чний поверхневий гастрит: 77 дорослих та 20 д?тей – член?в родин обстежених хворих. З них – 49 хворих на ВДПК (у тому числi 24 – у фазi загострення, 25 – у фазi ремiсi╖), 51 хворий на ХПГ (в тому числi 19 в фазi загострення, 22 в фазi ремiсi╖), а також 97 член?в родин тематичних хворих. За пер?од досл?дження проведене вивчення ураженост? гел?кобактер?озом член?в 57 родин. Контрольну групу складали 48 практично здорових ос?б, репрезентативних за в?ком ? статтю, як? на момент обстеження не мали скарг, характерних для ураження ШКТ, а також не перебували у тривалому т?сному родинному контакт? з Нр-?нф?кованими хворими.
Серед обстежених пац?╓нт?в 96 становили ж?нки, а 104 – чолов?ка. В?к хворих та обстежених член?в ╖х родин коливався в?д 3 до 75 рок?в. Середн?й в?к становив 42+20,3 рок?в. Найб?льше хворих на ВДПК ? на ХПГ припадало на в?ковий пром?жок в?д 40 до 59 рок?в (близько ? в?д загально╖ к?лькост? у обох групах), дещо менше – на в?к в?д 15 до 29 рок?в (близько ? в?д загально╖ к?лькост? у обох групах).
На фон? детального загальнокл?н?чного обстеження хворих та член?в ╖х родин нами використовувалися як ?нвазивн? методи д?агностики гел?кобактер?озу (цитолог?чний – м?кроскоп?я мазк?в-в?дбитк?в – та г?столог?чний, досл?дження препарат?в гастроб?оптат?в, отриманих п?д час ендоскоп?╖, а також б?ох?м?чне тестування за допомогою CLO-тесту) (2), так ? не?нвазивн? (?муноферментний анал?з для визначення титру специф?чних антигел?кобактерних Ig G та метод тривалого динам?чного мон?торингу титр?в специф?чних анти-Нр антит?л) (7), метод внутр?шньошлунково╖ рН-метр?╖. Обстеження проводилися у хворих та член?в ╖х родин до початку терап?╖ ? протягом 1 року п?сля л?кування.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕННЯ ТА ?Х ОБГОВОРЕННЯ
НА першому етап? досл?дження встановлювався д?агноз та оц?нювалась ?нф?кован?сть Нр тематичних хворих (перша група) та член?в ╖х родин, що складали другу групу. Третю групу складали здоров? особи, як? не мали тривалого родинного контакту з хворим, ?нф?кованим Нр. Оц?нка ?нф?кованост? ос?б третьо╖ групи проводилася з застосуванням не?нвазивних метод?в д?агностики. При виявленн? в Нр-?нф?кованих родич?в тематичних хворих диспептичних скарг, у цих ос?б за допомогою ?нвазивних методик обстеження проводилася д?агностика захворювання гастродуоденально╖ зони.
Серед обстежених 100 тематичних хворих на ВДПК та ХПГ лише 6% ос?б було визнано Нр-негативними, у решти 94% пац?╓нт?в за допомогою трьох вказаних вище метод?в була достов?рно п?дтверджена персистенц?я дано╖ бактер?╖. Рiвень iнфiкованостi Нр у хворих на ВДПК у фаз? загострення, становив 94%; в той же час наявнiсть Нр у здорових осiб становила лише 42%, тобто виявилася вдв?ч? меншою.
За даними нашого досл?дження, 83% обстежених, що були членами родин хворих на ВДПК та ХПГ, асоц?йованих з Нр ?нфекц?╓ю, виявилися також ?нф?кованими. Кр?м того, у 60% ?нф?кованих родич?в на даний момент чи в минулому було також виявлено ураження гастродуоденально╖ зони, асоц?йоване з Нр. Сл?д зауважити, що в 9% член?в обстежених родин також було встановлено ВДПК в фаз? рем?с?╖, що п?дтверджено п?д час ендоскоп?чного обстеження. У 51% родич?в ?н?ц?альних хворих були в?дм?чен? кл?н?чн? симптоми ХПГ. В процес? досл?дження нами було встановлено, що найб?льша к?льк?сть ?нф?кованих виявилася серед подружн?х пар – до 92,4%. Серед обстежених д?тей, що проживали разом з хворим, виявлено достов?рно (р <0,005) вищий в?дсоток ?нф?кованих ос?б (65%), н?ж у д?тей контрольно╖ групи з необтяженим родинним анамнезом (30%). Число ?нф?кованих д?тей у досл?джуваних родинах зб?льшувалося з в?ком (5).
При виявленн? Hр-позитивних хворих та ?нф?кованих член?в подружжя ╖м було запропоновано пройти л?кування одночасно з л?куванням хворого партнера за одн?╓ю з запропонованих схем ерадикац?йно╖ терап?╖. Одночасна ерадикац?я асимптомних Нр-позитивних член?в родин ?н?ц?альних хворих проводилася лише за ╖х згодою (оск?льки бажання пац?╓нта ╓ одним з рекомендованих показань до ерадикац?╖ зг?дно з рекомендац?ями ?? Маастрихтського консенсусу гастроентеролог?в). Нами було створено 2 групи досл?джуваних ос?б, серед яких група А складалася з Нр-?нф?кованих член?в 23 родин (49 пац?╓нт?в), що погодилися пройти ерадикац?йну терап?ю одночасно з хворим родичем, в решт? випадк?в (27 ос?б) була проведена терап?я т?льки хворих групи В, чи╖ Нр-?нф?кован? родич? в?дмовилися в?д антиб?отикотерап?╖.
У процес? досл?дження була апробована альтернативна ерадикац?йна схема першого ряду (схема No1), що включала: омепразол – 20-40 мг за 30 хв до ╖ж? ранком протягом 10 дн?в, аугментин (амоксицил?ну 500 мг, клавуланово╖ кислоти 125 мг) 3 рази на день п?сля ╖ж? 7 дн?в, ципрофлоксацин – 200 мг 2 рази на день протягом 10 дн?в. В якост? контрольно╖ нами використовувалася семиденна схема тритерап?╖ (схема No2), рекомендована ?? Маастрихстським консенсусом гастроенетеролог?в (2000 р.) та Наказом МОЗ Укра╖ни (1999 р.) з застосуванням: омепразолу 20 мг за 30 хвилин до ╖ж? 2 рази на день, амоксицил?ну 500 мг 4 рази на день п?сля ╖ж? (або кларитром?цину 500 мг 2 рази на день), фуразол?дону 200 мг 2 рази на день п?сля ╖ж? (або метрон?дазолу 250 мг 4 рази на день). Нами проведено ерадикац?йну терап?ю за методикою No2 у 32 хворих, за методикою No1 – у 39 пац?╓нт?в.
Л|кування д?тей та п?дл?тк?в в?ком старше 7 рок?в проводилося п?сля консультац?╖ пед?атра, ? антибактер?альна терап?я призначалася лише при наявност? кл?н?чно╖ симптоматики у Нр-серопозитивних д?тей. Оск?льки у 100% хворих на диспепс?ю д?тей з обтяженим за гел?кобактер?озом родинним анамнезом було виявлено висок? титри специф?чних антигел?кобактерних Ig G, то у таких д?тей, зг?дно рекомендац?й Маастрихтського консенсусу (2000 р.) та Рос?йсько╖ гастроентеролог?чно╖ групи (1997 р.), нами проводилася ерадикац?йна терап?я (8).
Ефективн?сть ерадикац?╖ при л?куванн? пац?╓нт?в за схемою No1 наближалася до 76,2%, а за схемою No2 – до 84,4%, що не становило достов?рно╖ р?зниц?. Була в?дм?чена достов?рна позитивна динам?ка при оц?нц? результат?в проведеного л?кування за б?льш?стю ендоскоп?чних показник?в, передбачених у С?днейськ?й класиф?кац?╖ гастрит?в 1990 р. Достов?рних зм?н не спостер?галося п?д час оц?нки г?перплаз?╖ складок слизово╖ шлунку ? гастроезофагеального рефлюксу п?сля проведення терап?╖. В жодному випадку не було виявлено ендоскоп?чних ознак загострення ХПГ або ВДПК у активн?й фаз?. У 5,4% в?дм?чалися ознаки рефлюкс-езофаг?ту ? стад?╖. У вс?х пац?╓нт?в, у яких до л?кування було встановлено виразковий дефект певно╖ локал?зац?╖ та д?аметру, п?д час повторно╖ ФЕГДС було виявлено червоний рубець на м?сц? виразки. При пор?внянн? г?столог?чних зм?н у гастроб?оптатах до ? п?сля л?кування встановлено достов?рне (р <0,05) зменшення ознак активност? запального процесу через 6 тижн?в п?сля проведено╖ терап?╖. Застосування схеми, що включала омепразол, аугментин та ципрофлоксацин у в?дпов?дних дозуваннях дозволило досягти усп?шно╖ ерадикац?╖ у 76,2% ос?б. Б?льша в?рог?дн?сть появи ряду поб?чних ефект?в, таких як блювання (р <0,05) та фотодерматит (р <0,05), у пор?внянн? з використанням схеми традиц?йно╖ тритерап?╖ дозволя╓ квал?ф?кувати ╖╖ як резервну (при виявленн? штам?в бактер?╖, резистентних до препарат?в класично╖ методики тритерап?╖, у курц?в, а також у тому випадку, коли у минулому вже використовувалися компоненти загальноприйнято╖ методики тритерап?╖).
У процес? досл?дження встановлено, що одночасне л?кування вс?х ?нф?кованих Нр член?в родин разом з ?н?ц?альним хворим дозволило досягти усп?шно╖ ерадикац?╖ у достов?рно вищого в?дсотку ос?б (р <0,05) як за даними ?нвазивних (г?столог?чного досл?дження гастроб?оптат?в з бактер?оскоп?╓ю, CLO-тесту), так ? не?нвазивних метод?в оц?нки ефективност? ерадикац?╖ (серолог?чного мон?торингу антигел?кобактерних антит?л протягом 12 м?сяц?в) (12).
При проведенн? пор?вняльно╖ оц?нки динам?ки зниження середн?х титр?в (до л?кування, на 3, 6 та 12 м?сяц?) виявлено статистично достов?рну р?зницю (р <0,05) м?ж показниками групи А та В на 6 м?сяц? п?сля проведення ерадикац?йно╖ терап?╖. Останн╓ досл?дження на 12 м?сяц? п?сля л?кування проводилося у тих ос?б, у яких було заф?ксоване достов?рне зниження антигел?кобактерних Ig G наприк?нц? першо╖ половини року п?сля л?кування (7). За результатами останнього серолог?чного анал?зу у пац?╓нт?в групи А виявлено, що у 70% усп?шно прол?кованих ос?б р?вень анти-Нр Ig G залишився достов?рно зниженим пор?вняно з попередн?м титром (у 40% ос?б в?н становив 20 од/мл, у 20% антит?ла не виявлялися), у 20% пац?╓нт?в р?вень антигел?кобактерних антит?л знову став дор?внювати тому, що був заф?ксований до л?кування, а у 10% нав?ть перевищував попередн?й. Р|Зке п?двищення титру анти-Нр Ig G наприк?нц? другого п?вр?ччя п?сля проведення ерадикац?╖ у пац?╓нт?в, у яких спостер?галося достов?рне ╖х зниження через 6 м?сяц?в, може св?дчити про ре?нф?кування Нр. За результатами останнього серолог?чного анал?зу кров? пац?╓нт?в групи В на 12 м?сяц? п?сля л?кування виявлено, що лише в 20% титри специф?чних анти-Нр Ig G залишалися без зм?н, а в решти пац?╓нт?в (80%) спостер?галося зростання титр?в: це св?дчить про ранн╓ ?нф?кування протягом року п?сля проведення усп?шно╖ ерадикац?╖.
При анал?з? наведених результат?в серолог?чного мон?торингу антигел?кобактерних антит?л Ig G встановлено: у ос?б, прол?кованих окремо (чи╖ родич? залишалися Нр-?нф?кованими), ре?нф?кування в?дбува╓ться достов?рно част?ше (р <0,05), н?ж у груп? пац?╓нт?в, прол?кованих одночасно з зараженими членами родин. Таким чином, як св?дчать результати проведеного досл?дження, сум?сне сп?в?снування з асимптомним Нр-нос?╓м чи хворим на гел?кобактер?оз родичем створю╓ реальну небезпеку повторного зараження хворого п?сля усп?шно проведено╖ ерадикац?йно╖ терап?╖. Ця небезпека значно зроста╓ при тривалому т?сному контакт? хворих з ?нф?кованими членами родин, зокрема – членами подружжя.
На думку б?льшост? автор?в (10), очевидною ╓ необх?дн?сть диференц?йованого п?дходу до проведення ерадикац?йно╖ терап?╖ у кл?н?чно здорових член?в родин, серопозитивних за Нр. Враховуючи результати проведеного досл?дження, при виявленн? Нр-серопозитивност? у асимптомних родич?в гастроентеролог?чних хворих сл?д вважати за доц?льне доведення до в?дома хворих та член?в ╖х родин думки про реальн?сть небезпеки тривалого сп?в?снування з вогнищем ?нфекц?╖ ? зменшення ризику ре?нф?кування при проведенн? одночасно╖ ерадикац?╖ вс?х ?нф?кованих член?в родин незалежно в?д наявност? чи в?дсутност? кл?н?чних ознак захворювання в них. Що стосу╓ться д?тей з обтяженим за гел?кобактер?озом родинним анамнезом, у яких не виявлено кл?н?чних симптом?в захворювання гастродуоденально╖ зони, то нав?ть при наявност? високих титр?в антигел?кобактерних Ig G, проведення ерадикац?йно╖ терап?╖ в цих випадках сл?д вважати недоц?льним, оск?льки ?сну╓ висока ймов?рн?сть самов?льно╖ спонтанно╖ ел?м?нац?╖ Нр у дитячому орган?зм?.
Зг?дно з вимогами ?? Маастрихтського консенсусу гастроентеролог?в (2000 р.) (8), Нр-?нф?кован?сть член?в с?мей не ╓ показом для ерадикац?╖, однак за даними проведеного досл?дження, в?дсоток хворих на гел?кобактер?оз в таких родинах ╓ набагато вищим, н?ж в популяц?╖, що сп?впада╓ з даними ?нших досл?дник?в (4). Тому в кра╖нах з високим ступенем зараження Нр (до яких належить ? Укра╖на), ╓ необх?дним обстеження член?в родин, що проживають разом з хворим на Нр-позитивн? ХПГ та ВДПК. Проведення одночасно╖ ерадикац?╖ вс?х ?нф?кованих член?в родин дозволя╓ зменшити захворюван?сть на ВДПК та ХПГ серед родич?в ? знизити к?льк?сть ускладнень, а також частоту рецидивування вже наявних захворювань гастродуоденально╖ зони ? ре?нф?кування п?сля усп?шно╖ ерадикац?╖.
ВИСНОВКИ
Серед член?в родин, що проживали разом з хворим на виразку дванадцятипало╖ кишки та хрон?чний поверхневий гастрит, показник ?нф?кованост? Helicobacter pylori дор?внював 83% ? вдв?ч? перевищував цей показник у контрольн?й груп? здорових ос?б з необтяженим родинним анамнезом, причому у 60% ?нф?кованих родич?в на даний момент чи в минулому було виявлено захворювання гастродуоденально╖ зони (в 9% член?в обстежених родин – виразку дванадцятипало╖ кишки, а в 51% родич?в – хрон?чний поверхневий гастрит).
Застосування антигел?кобактерно╖ схеми, що включала омепразол, аугментин та ципрофлоксацин дозволило досягти усп?шно╖ ерадикац?╖ у 76,2% випадк?в, але водночас нами достов?рно част?ше в пор?внянн? традиц?йною схемою тритерап?╖ в?дм?чалися так? поб?чн? ефекти, як блювання та фотодерматит; отже цю схему доц?льно квал?ф?кувати як резервну (при можливому формуванн? резистентност? бактер?╖ до препарат?в класично╖ методики тритерап?╖, у курц?в, а також у тому випадку, коли у минулому вже використовувалися компоненти загальноприйнято╖ методики тритерап?╖).
Одночасне л?кування вс?х ?нф?кованих Нр член?в родин разом з хворим на виразку дванадцятипало╖ кишки чи хрон?чний поверхневий гастрит дозволило досягти усп?шно╖ ерадикац?╖ у достов?рно вищого в?дсотку ос?б як за даними ?нвазивних, так ? не?нвазивних метод?в оц?нки ефективност? ерадикац?╖. Зг?дно даних серолог?чного мон?торингу антигел?кобактерних антит?л Ig G у ос?б, чи╖ родич? залишалися ?нф?кованими, ре?нф?кування протягом року п?сля проведення ерадикац?╖ в них в?дбува╓ться достов?рно част?ше, н?ж у груп? пац?╓нт?в, прол?кованих одночасно з зараженими членами родин.
Polecane ksi╠©ki z ksiЙgarni medycznej BORGIS:
Gazy jelitowe, Jarosz MirosЁaw, Dzieniszewski Jan
Gazy jelitowe 		OtyЁo╤Ф ZespСЁ metaboliczny, TatoЯ Jan, Czech Anna, Bernas MaЁgorzata
OtyЁo╤Ф ZespСЁ metaboliczny 		NajczЙstsze choroby gСrnego odcinka przewodu pokarmowego,
NajczЙstsze choroby gСrnego odcinka przewodu pokarmowego
Pi╤miennictwo
1. Клиническая гастроэнтерология /Анохина Г.А., Опанасюк Н.Д., Родонежская О.В., Черненко В.В./ Под ред. Харченко Н.В.-К.:”Здоров´я”, 2000.-448 с. 2. Аруин Л.И., КАпуллер Л.Л., ИСАков В.А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника.-М.:Триада-Х,1998.-496 с. 3. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д. Helicobacter pylori. Досягнення,проблеми, стратег?я боротьби на Укра╖н?.- К.: Вид. АМН, 1997.- 42 с. 4. Кляритская И.Л., ТИYенко В.В., Достаточны ли существующие показания для эрадикации хеликобактерной инфекции? // Сучасна гастроентеролог?я.-2001.-No1.-С.9-10. 5. Колесник П.О. Уражен?сть гел?кобактер?озом у родинах – можливий насл?док сум?сного проживання з хворим з патолог?╓ю гастродуоденально╖ зони. // Науковий в?сник УжДУ.-2001.-No16.-С.129-132. 6. Передерий О.В. Современное обследование и лечение больных неосложненной язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. // Здоровье и питание.-1998.-No3-4.-С.5-7. 7. Вивчення ураженост? гел?кобактер?озом родин хворих з патолог?╓ю гастродуоденально╖ зони та можливост? використання методу ?муноферментного анал?зу / ?.В. Чопей, П.О.Колесник, В.М. Кузьмик, С.?. Дрозд. // ЛАбораторна д?агностика.-2000.-No4.-С.17-21. 8. Маастрихтский консенсус 2-2000 (РИМ, 2000) // Сучасна гастроентеролог?я.-2000.-No2.-С.70-71. 9. Atherton J.S. Non-endoscopic tests in the diagnosing of Helicobacter pylori infection // Aliment. Pharmacol. Ther.-1997.-Vol.11(Suppl.1)-P.11-20. 10. Dominici P., Bellentani S., Di Biase A.R. Familial clustering of Helicobacter pylori infection: population based study. // B.M.J.-1999.-Vol.28, No5.-P.537-540. 11. Intrafamilial clustering of Helicobacter pylori infection / B. Drumm, G. Perez-Perez, M.Blazer, P. Sherman // N. Eng. J. Med.-1990.-No322.-Р.359-63. 12. The value of anti-Helicobacter pylori Ig G antibodies in establishing eradication in children / A. Fradkin, Y.Yahav, A. Diver-Haber et al. // Isr. J. Med. Sci.-1997.-Vol.33.-No2.-Р.87-92.
New Medicine 1/2002
Strona internetowa czasopisma New Medicine
PowrСt na gСrЙ strony

PozostaЁe artykuЁy z numeru 1/2002:

- reklama -
Strona gЁСwna | Reklama | Kontakt
Wszelkie prawa zastrze©one © 1990-2012 Wydawnictwo Medyczne Borgis Sp. z o.o.